Поетична світлиця


міжгірський район
(всі новини)


Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.


ПАМ’ЯТІ ПЕТРА СКУНЦЯ

Сьогодні був би день народження Петра Скунця - великого українського поета і мого земляка - Міжгірчанина... На смерть земляка у мене - не поета - написався вірш. Тоді, у той важкий день утрати...

ПАМ’ЯТІ ПЕТРА СКУНЦЯ,

Прощай, поете, ти вже відспівав,
Ти відстраждав, відмучив, відмолився.
Ти так палав, що час не поспівав
Тебе догнати – от він і помстився.

Спізни... докладніше
2020-05-21


Невдала втеча

Тоді я закінчив п’ятий клас. Нічого хорошого не чекало мене
влітку, а як завжди – щоденна важка робота. Найперше – з сіном. Бо
відколи помер батько – ми всі змушені були косити: мама, сестри,
я… Навіть молодший від мене братик помагав… «Не ти, Митре, махаєш косою, а вона – тобою», «Такий-ись малий, що тя з трави не
видко», «Коси, коса, поки роса», - йдучи на свої косовиці, казали
ме... докладніше
2020-04-14


Красо моя опечалена...

…Від тої тяжкої звiстки, як вiд страшного грому, здригнулася
наша Черлена Купiль: Чедрикова Маня повiсилася. Вiддалася в сусiдню Березову Падь за якогось там, що роками лiтав по сибiрах за
великими грошима. І повiсилася. Проосiнньої днини менi це сповiстив у толоцi мiй скотарський друг Васько Бурчикiв. І сказав це буденно, безтурботно насвистуючи собi коломийкову мелодiйку.
- Ти що, здурi... докладніше
2020-03-20


Пророчий заголовок

Це було в радянські часи, коли на одній шостій частині світу усім і вся керувала наймудріша і найчесніша за всі віки комуністична партія.
Якщо назви інших партій, які були, звісно, не в нас, а за кордоном, писалися з малої літери, то Компартія обов»язково - з великої. Такою вона була великою. Її слово було закон..Навіть вище, аніж Конституція. Те, що вона вирішувала на своїх партз»їздах і конфе... докладніше
2020-02-27


Москвичі за кордоном

Це було ще за часів усемогутнього СРСР.
Василь Лазовий тоді служив у міліції, в обласному управлінні, у секторі зв»язків з громадськістю та засобами масової інформації.
Начальник їхнього відділу Н., в який входив згаданий сектор, вже давно по строках повинен був отримати звання полковника. А це тоді залежало від Москви. Тобто від чергової довідки.
Цей документ і приїхали готувати два полк... докладніше
2020-01-22


Весни журливий усміх...

– Побив би їх Бог і сесі гори, – сердито сплюнув того вечора мій
хазяїн Петро, повернувшись десь із Севлюського району. Їздив туди
за якоюсь шестернею для колгоспного млина. – Там, у низині, сади
цвітуть, як молоко, люди землю засівають, засаджують, а туйки ще
сніги і сніги… Та й земля тота низинна – золота: що не захочеш –
вродить: і помідорчик, огірочок, і диньку, і грушку, яблучк... докладніше
2020-01-16


Паленка – не вода...

Хоч день ще лише розгортав над землею червонястi вітрила, але
торговиця вже жила своїм бурхливим життям. Молоде красиве
сонце, що виглядало з-за гiр, вона привiтала сотнями натхненних голосів: печально-смутних, веселих, лагiдних, тонких - аж пискливих, тенорiв, басовитих... Це був велетенський хор жалю, скорботи i прощання, переляку й дожидання.
Петро зразу рушив до корiв, якi гордо й нез... докладніше
2020-01-03


Гаряче питання

Світ без Цiндолi став геть сiрим, нецiкавим. У толоку я ходив з
одним телям. Це тривало з тиждень.
- Довго ти мучитимеш нас без молока? - суботнього вечора знову
напосiлася Христина на Петра.
- Що, я корова? - трошки пiдпилий, вiн робить глупий вигляд і
лукаво посміхається. У такому станi його не бере нiяка мораль.
- Не рiвняй себе до корови, не ганьби її. Ти - встократ гірший.... докладніше
2019-12-13


Ціндоля

...Коли з гiр менi всмiхалося сьоме лiто, мама, кладучи на стiл
вечерю, сказала:
- За те, Митре, що-сь такий непосидючий, пiдеш вiд завтрашнього
дня пасти корову до Кочерганiв. Ачей не треба вас аж трьох ходити
за нашою коровою.
- Може, не пущала би-сь дiтвака, - скрушно озвався з глиняної
печі важкохворий на астму батько.
Але мама не давала йому договорити:
- У Кочерганiв ... докладніше
2019-11-05


ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ ВОЛОДИМИРА КОВАЛИКА

Спільно із Благодійним Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» та МАЛіЖ засновано літературну премію в номінації «ПРОЗА» ім. Володимира Ковалика, Почесного президента Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір’я», Почесного академіка, Героя Козацтва України, володара літературної відзнаки « Золоте перо Америки», почесного жителя села Рекіт, Міжгірського району Закарпатської області.
... докладніше
2017-12-22


1 | 2 | 3 > кінець

останні пропозиції:

свіжі відгуки:

найпопулярніші:



email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.