Русскій корабль - іді нах*й !

НА ВЕСЬ СВІТ ЗАГУДІЛА КАРПАТСЬКА БДЖОЛА ПІВВІКУ ТОМУ У ВУЧКОВОМУ


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту

Погода

Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.

Hosting Ukraine

село вучкове


НА ВЕСЬ СВІТ ЗАГУДІЛА КАРПАТСЬКА БДЖОЛА ПІВВІКУ ТОМУ У ВУЧКОВОМУ

18.12.2018 - 14:31
На весь світ загуділа карпатська бджола піввіку тому у Вучковому
На останній сесії облради крайовий депутат Денис Ман запропонував розробити пілотний проект зі збереження карпатської бджоли на території Міжгірського району та виділити кошти в обласному бюджеті-2019 для його реалізації в рамках регіональної профільної програми. А все починалося в 1960-ті, коли вченим і пасічникам впала в око незвична сіра медоносна трудівниця.

Бджілка виявилася не тільки високопродуктивною, приносячи рекордні врожаї нектару та максимально раціонально використовуючи віддалені масиви лікарських рослин, а й відзначалася миролюбним характером та морозостійкістю. Ще позитив – відсутність нахилу до роїння. Малою батьківщиною комахи було високогірне село Косий Верх, розташоване під горою Тяпеш. На жаль, зараз тут уже ніхто не проживає. Майже за випадкових обставин ці рідкісні особливості запримітив мешканець сусіднього с. Вучкове Іван Юрик, котрий працював водієм лісовоза у Міжгірському лісокомбінаті. Як застудив ноги, підприємство порекомендувало йому організувати відомчу пасіку в рідному населеному пункті. Син Василь, до речі, медик за фахом, твердить, що батько аборигенку-бджілку величав і хліборобкою, і лікаркою, бо саме її продукція допомогла подолати серйозну хворобу без звернення до послідовників Гіппократа.

Івану Іллічу в той час пощастило познайомитися з Вадимом Губіним, який спеціально приїхав із Москви, де працював у знаменитій ВАСГНІЛ, а відтак ТСГА, вивчати риси карпатських бджіл. Згодом верховинцю доля судила мати приятельські і ділові зустрічі з не менш відомими вченими Гургеном Аветисяном, Іваном Давиденком. Завдяки спільному скрупульозному дослідженню та вмілій експериментальній селекції в напіврозкритій мікропопуляції вдалося вивести еталон чистої породи місцевих бджіл 77 лінії. Суперкласній комасі дали ймення «карпатка». Загалом створили аж п’ять типів карпатських бджіл – на Міжгірщині «Вучківський», «Синевирський», «Колочавський», а на Гуцульщині – «Рахівський» та «Говерла».

Через короткий проміжок часу «карпатка» адаптувалася і в країнах Європи, Азії. Особ­ливим попитом користувалася в Прибалтиці, Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії, Чехословаччині, Болгарії, Італії, на Північному Кавказі… Приміром, із Омської області прилітали чартерним рейсом і забирали оптом тисячі пакетів із бджолосім’ями. Не кажучи, що на основі сріблясто-сірого опушення виду робочих комах було захищено понад два десятки кандидатських та докторських дисертацій.

Слава всесвітньо відомої крилатої особи не меркне. «Карпатка» навіть святкує свої ювілейні іменини. Скажімо, з нагоди 40- та 50-річчя системного вивчення карпатських бджіл відбулися міжнародні науково-практичні конференції за участі навіть пасічників-канадців. Ореол знаменитості увінчує пам’ятник сірій цариці-матці, розташований в урочищі Пет­ровець – зеленій околиці села в долонях гір. Тут знаходиться племінна пасіка-репродуктор карпатських бджіл типу «Вучківський» відділу розведення й селекції карпатських бджіл НЦЦ «Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича», на якій тепер хазяйнує Василь Плиска. На скульптурній споруді встановлено й меморіальні дошки з портретами та іменами квартету головних фундаторів цієї бджоли – І. Юрика, В. Губіна, І. Давиденка та Г. Аветисяна, кот­рих, на жаль, уже нема в живих. Автор монумента – хустський художник Олександр Певс, а ініціатор – його земляк Йосип Рачок, удостоєний звання заслуженого пасічника України. На його рахунку – і заснування премії «Карпатські бджоли» ім. Й. Рачка, що вручається за активну участь у створенні тутешніх чистопородних медоносних трудівниць та їх масовому поширенні. А з легкої руки голови місцевого органу самоврядування Людмили Попович вже три роки поспіль в осідку у серпні відбувається гучний фестиваль солодкого меду. Просто райська ця місцина, де гудуть бджоли, – багата лісовими мінеральними джерелами, а ще поруч природне диво – гейзер.



2018-12-18
переглядів: 2383
джерело: Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:


коментарі(6):

2018-12-20 Правда
Якої ковбаски( копчена бужена варена )

2018-12-19 до чув
не навязуйте мені то що нема на табло

2018-12-19 Чувим
Пак я ім передав номи круті лим некрутемеся новина но ун невіноват планували безнього

2018-12-19 Бабин Вечір
Мед пливе рікою до ТЕБЕ...

2018-12-19 мороз грядиль таинши
ДАЛИ ПАНОВИ МЕДУ НА ДУРНЯК ТА ВИДИЛИВ КОШТИ

2018-12-19 .....
Хочу Меду?????

свіжі новини:
(вучкове)

свіжі коментарі:
(вучкове)

всі коментарі

найбільше читають:
(вучкове)



© Сергій Росада 2013-2021, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.