міжгірський район (всі новини)карта сайту
Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.
|
село синевирська поляна
З такою назвою в видавництві “Патент” вийшла чергова книжка доцента хірургії, кандидата медичних наук Юрія Михайловича Фатули. Лікар за фахом та історик – дослідник за покликанням в результаті багаторічних архівних та бібліографічних досліджень, творчих спілкувань з істориками і краєзнавцями Закарпаття, Словаччини, Чехії, Угорщини, Польщі та Румунії, поїздках по місцях подій, зібрав і продовжує шукати матеріал про історію рідного краю, про Першу світову війну. В першу чергу Юрій Михайлович видає численні медичні наукові статті, навчальні, хірургічні патенти. Матеріали досліджень доносить до широкого загалу читачів. Перша його книжка – ‘’Ярослав Достал.Підкарпатська Русь”. Третя – “Ярослав Достал. Європейське коріння”, в яких є відомості і про Синевирську Поляну, використані мною в книжці “Пóляны”. Мене особливо вразили друга і четверта – “Полеглих ми так і не поховали. Бойовий шлях 85-го Мараморосько-Угочанського піхотного полка австро-угорської армії. 1914 – 1918”, та “Неси мамці жалість мою… Закарпатці у Першій світовій війні”. У центрі досліджень автора перебувають ті військові підрозділи, до яких були мобілізовані закарпатці. Перший розділ ‘’Військові підрозділи австро-угорської армії, в яких протягом Першої світової війни воювала більшість солдатів, мобілізованих з території сучасного Закарпаття’’ 85-й Мараморосько-Угочанський піхотний полк належав до піхотних полків загальної армії. Був сформований у 1883 році у м. Кошно (нині Кошіце у Східній Словаччині) і входив до 27-ї піхотної дивізії австро-угорської армії. Полк провів на фронті з першого і до останнього місяця війни. Мобілізаційними округами поповнення 85-го полка були Марамороський та Угочанський комітати, до яких в той час входили Рахівський, Тячівський, Хустський, Міжгірський, Виноградівський, частково Іршавський, Свалявський, Воловецький райони, а також сусідні території сучасної Румунії (Марамуреський та Сату-Марський повіти) та Угорщини (адміністративний район Саболч-Сатмар-Берег). Русинів у полку було 35% (в тому числі син полянці: в книзі “Полеглих ми так і не поховали”, Юрій Михайлович навів 8 чоловік полеглих, а з Міжгірського району – 126. В книжці “Пóляны” вказую прізвища 45 вихідців з села Синевирська Поляна, які воювали в Першій світовій війні, які мені вдалося встановити. Серед полеглих: Підберецький Ілько Іванович, Кут Михайло Ігнатович, Лемак Василь, Кут Василь, Біланин Василь Онофрійович, Біклян Семен Семенович, Гавей Григор, Гершканин Василь Васильович, Ковач Іван Іванович, Ковач Тіводар Йосифович, Ковач Федір Йосифович, Красняник Василь, Красняник Василь Іванович, Пожар Іван Васильович, Романич Василь Васильович, Руснак Андрій Андрійович, Скира Василь Іванович, Скира Іван, Тернавчук Василь Васильович, Тюх Григорій Григорович, Чуп Івн Михайлович). В книзі наведено відомості і про інші підрозділи, в яких воювали закарпатці: 65-й Березький піхотний полк (синполянців не встановлено); 66-й Унгварський піхотний полк (не встановлено); 11-й Мункачський гонведний піхотний полк (не встановлено); 12-й Сатмарський гонведний піхотний полк (7 чрловік, 5 загинуло); 29-й польовий єгерський батальйон (1чол., загинув); 32- й польовий єгерський батальйон (не встановлено). Другий розділ називається ‘’Найбільші битви та військові операції Першої світової війни, в яких брали участь солдати, мобілізовані з території сучасного Закарпаття” Розділ 3. Військові кладовища Першої світової війни Розділ 4. Мартиролог полеглих у Першій світовій війні солдатів-закарпатців містить 1516 полеглих вояків-закарпатців Автором книги разом однодумцями-ентузіастами проаналізовано 180 000 карточок загиблих солдатів, які містяться в Чеських списках і доступні в Інтернеті. (Дані з кількох карток на загиблих синполянців наведені в книжці “Пóляны”). Обидві книги Ю. Фатули про закарпатців у Великій війні містять сотні фотографій з військових та приватних архівів. Переглядаючи їх, читач не може не задуматись над безглуздістю воєн, до яких приводять безумці, котрі мали б піклуватися про підлеглих, а не штовхати їх на вірну в муках і стражданнях загибель. І не тільки солдатів, а й мирне населення, особливо рідних і близьких. Відношення населення до війни виражені в піснях і коломийках того часу. Декілька куплетів з книги ‘’ Поляны’’: Мати ходить, руки ламле Плаче та ридає, Та цісаря проклинає, Смерти му бажає. Або: Цісаря би повісити на бука сухого, Кой він узяв з межи дітий нянька дорогого.
2018-11-04 2288 Михайло Бембило
ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):
коментарі(0):
|
свіжі новини:
(синевирська поляна)
свіжі коментарі:
(синевирська поляна)
найбільше читають:
(синевирська поляна)
|