міжгірський район (всі новини)карта сайту
Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.
|
село розтока

26 листопада виповнюється 80 років Василю Степановичу Дзьобаку, члену Національної спілки журналістів України, кандидатові історичних наук.
Він народився в Розтоці в простій багатодітній родині. Його батько-фронтовик був будівельником, а мати – колгоспницею. Вони виховали восьмеро дітей, які отримали вищу освіту й самостійно вийшли у люди. Писати Василь почав ще у школі, а творчу працю розпочав у 1958-му в редакціях районних газет, очолював молодіжні організації на Закарпатті. Служив у армії в Прибалтиці. У 1968-му закінчив Ужгородський державний університет, одержав фах викладача української мови й літератури. Потім отримав ще журналістську спеціальність, яка, по суті, стала головною справою його життя.
У столиці нашої країни працював заступником головного редактора «Молоді України», яка тоді була однією з провідних і найбільш тиражних газет республіки. Потім – головредом радіомовлення на Київську область і місто Держтелерадіомовної компанії України, керівником управління місцевого радіомовлення Нацради з питань телебачення і радіо, ініціював створення і був заступником головреда науково-популярного журналу «Сад, виноград і вино України». Викладав у виші, захистив дисертацію на звання кандидата історичних наук. Василь Степанович – автор численних публікацій у газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Новини Закарпаття», «Сільські вісті», журналах «Віче», «Журналіст України» тощо.
Також він – автор понад 10-ти книжок. Коло його науково-творчих інтересів досить широке – складні проблеми мирного вирішення конфлікту на сході країни, збереження державного суверенітету й територіальної цілісності України, хід проведення адміністративної, земельної, пенсійної, освітньої, медичної, юридичної та інших назрілих реформ, гармонійного розвитку особистості і т. д. Значне місце в його доробку займає висвітлення гострих питань ліквідації катастрофічних наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в якій брав безпосередню участь. У хвилюючій книжці «Обпалений Чорнобилем сумний 1986. Віч-на-віч із трагедією» він розповідає про грубі порушення експлуатації АЕС та героїчну працю побратимів-ліквідаторів, які ціною свого здоров’я і життя врятували людство від смертельної небезпеки.
Василь Дзьобак предметно займається громадсько-політичною роботою, у трьох скликаннях Верховної Ради був помічником-консультантом народного депутата України, вніс чіткі пропозиції в законопроєкти й постанови парламенту щодо посилення ролі та функцій представницьких органів влади, гарантій захисту державою конституційних засад громадян. Входить у склад столичної ГО «Земляцтво «Закарпаття», яка об’єднує чималий загін вихідців із славної гірської області.
Звичайно, він багато пише, готує гострі й актуальні статті, майстерно редагує збірки. Як любить часто жартувати, «головне, щоб чорнило не засохло». В. Дзьобак дохідливо роз’яснює свою позицію в цікавій і змістовній книзі «Серпантинами випробувань», яка вийшла 2020-го. Йому є що згадати, а нам – що прочитати.
Аналізуючи життєвий і творчий шлях Василя Степановича, можна впевнено сказати, що кожен його рік надзвичайно корисний і продуктивний, він багато робить для зміцнення нашої держави і з гідністю витримує несподівані та суворі удари долі. Особливо невимовним горем стала для нього останнім часом смерть коханої дружини Людмили Федорівни, котра своєю ангельською добротою енергійно підтримувала його у важкі моменти. Він із глибокою вдячністю згадує прожиті з нею 46 років.
Щиро бажаємо шановному ювіляру здоров’я, нових творчих успіхів, щастя і добробуту в житті. Хай на довгі роки збережеться Ваша зріла мудрість і молода енергія! Хай Ваше невтомне перо і влучне слово завжди будуть у нашому бойовому журналістському строю! 2020-11-28 657 Іван ГАВРИЛИШИН, член НСЖУ
ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):
коментарі(2): 2020-12-03 Вимпел Вирубають да самого вирьха а ви хило дивіть за цими пацанами лісничими вони діти дивляться де украсти 2020-11-30 Вася Тепер най цюлюют Юртина Вівчаря у гузицю пани вони його вигнали а тепер на голубічці не дадуть рубати Юртин їм показав атаманюк буде вовком вити і на колінах просити щоб пустили юро не пущай
|
свіжі новини:
(розтока)
свіжі коментарі:
(розтока)
найбільше читають:
(розтока)
|