Володимир Зеленський: Прийде весна, будемо саджати!

СТУДЕНСЬКІ ПРЕДКИ Володимира Фединишинця


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту

Погода

Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.

Hosting Ukraine

село верхній студений


СТУДЕНСЬКІ ПРЕДКИ Володимира Фединишинця

Перед вами – дві подобенки першої половини 40-х років. На першій, зліва - мої прадід і прабаба по батькові, тобто Анна і Федір Фединишинці зі села Верхній Студений, що на Міжгірщині. До слова, мій батько вже не пригадує дівоче прізвище своєї баби. Я також не пригадую, бо й не знав. Правда, в батька два алібі: перше – воно мусить бути зафіксоване або в чернетках ненаписаного роману про рід Тарахоничів, або в особистому щоденнику; друге – письменник з 11 років ріс без батька, котрий після розлучення жив у голятинському присілку Обляська, а пізніше – в Голятині. Як наслідок – цю родовідну лінію няньо знає слабше. На другій подобенці, справа – моя прабаба зі сином, тобто моїм дідом. Словом, коментар до фотографій устами Володимира Фединишинця:
-Найімовірніше, що фото зроблене на маминому обійсті в Репинному, на ґанку, причому моїм батьком. Тому що баба й дідо час від часу на возі їздили на ярмарок у Волове (нині Міжгір»я. – М.М.), на зворотній дорозі обов»язково завертаючи до сина й невістки. Ніби й нині перед очима, як дідо їв вівсяний ощипок із солониною, а баба гріла ноги над шпором сидячи на печі. Баба була низенькою, мала різку вдачу, а дід – вище середнього зросту, міцно складеним. Знаю від батька, що жили вони заможно. На ґаздівстві тримали коня, двох корів, бика, кільканадцять овець і кіз, а також володіли трьома гектарами лісу, в якому росли, наводжу батькові слова, «рівні, як струни, ялиці». Дідо й баба викохали трьох дітей – Степана, Федора та Анну. Ще троє в них померли. Мій батько Степан при одруженні дістав великий посаг. Відпродавши свою частку, закупив різний товар, аби відкрити власну гондю (магазин. – М.М.) в Репинному. Через рік гондю розікрали односельці, оскільки батька призвали до угорського війська. А мама не могла сама запобігти. Ну і класика жанру: з приходом радянської влади студенських діда й бабу, як кажуть, розкуркулили, забравши усе ґаздівство в колгосп, де воно й зійшло на нич. Дід помер у віці 68 або 69 років, баба – не знаю. Обоє спочивають коло церкви в Середньому Студеному…
Логіка, зруб і гуня на бабі підказують, що друге фото, на якому вона з моїм батьком у військовій формі, зроблене з тієї ж точки, але вже дідом. Тобто батько й син помінялися ролями. Ну й допиши, що мого прадіда, а твого прапрадіда звали Гаврилом. Жив також у Студеному. Оце все, що знаю про далекого предка…


СТУДЕНСЬКІ ПРЕДКИ Володимира Фединишинця


2020-03-07
переглядів: 392
джерело: Михайло Мейсарош - син Володимира Фединишинця, 7 березня 2017 р.

ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:


коментарі(0):

свіжі новини:
(верхній студений)

свіжі коментарі:
(верхній студений)

всі коментарі

найбільше читають:
(верхній студений)



© Сергій Росада 2013-2020, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.