• екологія
  • вирубка лісів
  • довкілля

• культура
  • лірика
  • церкви

• організації
  • ГО “Україна без корупції”
  • Громадське формування "Апологет"
  • Спілка ветеранів Афганістану

• фотогалерея
  • Всі запити і відповіді на них Щубер Федора до владних установ.
  • Гобликів звір. Село Верхній Студений.

село лозянське

Про Василя Пилипчинця – нашого колегу й цімбора – писати і легко, і складно. Легко, бо й сам тяжіє до простоти письма та доступності сприйняття власного контенту. А складно тому, що за начебто пересічною простотою проглядається потужне філософське осмислення сучасності, глибокий духовний світ верховинців із їхніми радощами й печалями. Він міцно укорінений у те живильне середовище, яким є для нього Міжгірщина-Верховина, що її заповзявся обійняти щирим синівським словом.

Знаємо його кількадесят літ, завше тішилися успіхам нашого творчого побратима. Чекали з нетерпінням і радісно зустріли його дебют як публіциста – книжку «Родзинки глибинки (Репортаж з отчого краю)», яка побачила світ 2009-го і стала справжнім одкровенням для закарпатської пишучої братії.

І ось друга книжка знаного редактора й газетяра Василя Пилипчинця – «Обійняти словом Верховину. Репортаж з отчого краю». Автор визначив жанр як документально-краєзнавче видання. 14 повноцінних розділів умістили найцікавіші публікації, що були надруковані в райгазеті «Верховина» упродовж останніх чотирьох десятиліть, а також у «Новинах Закарпаття», «Фесті» та «Голосі України». Щедрий ужинок – майже 700 сторінок добірного тексту!

Василь Пилипчинець безмірно залюблений у свою чарівну Верховину й не шкодує для неї цілісних вдалих метафор. Споглядає неповторне довкілля, впивається його красою – іншого способу пошуку істини, пізнання мудрості й духовного вдосконалення світ не знає… Услід за Вернадським і собі може мовити: «Птахам дані крила, рибам – плавці, а людині – світлий розум, аби осягнути багатства природи».

Унікальний життєвий досвід здобув у міжгірському Лозянському, що притулилося до зелених верхів під дивовижної краси й величі Боржавським хребтом. Хлопець ріс у багатодітній родині. Батьки вчили добру й труду, дідо з бабою – розкривали світ духовний: молитви й оповіді «як то колись бувало» закарбувалися в дитячій пам’яті назавжди. Поважний ґазда, котрий був надзвичайно майстровитим, прищеплював онукові традиції предків – не лише казки й небилиці, а й як садити і копати на пісній ниві, косити на крутосхилах, обробити дерево, виготовити трембіту й сопілку, зварити токан із фріґою й ватажити на полонині… Може, звідти й Василева любов до людей? Мабуть, там, із тих розповідей у дідовій дерев’яній хижі, де завжди пахло бабиними смачними стравами й хлібом із печі, школяр і надихнувся йти служити його величності Слову. Таки там вирішив вступити на факультет журналістики Львівського Франкового університету.

Глибини народної мудрості, засвоєні в дитинстві й закодовані у верховинських генах, і стали тим надійним підмурівком, на якому постала добротна публіцистика Василя Пилипчинця. Він належить до тієї невеликої жменьки закарпатських журналістів, які крає- і людинознавство обрали за основу своєї творчості. Ба більше: він очолює першу п’ятірку знавців закарпатської глибинки. Лісові нетрі й розгрузлі дороги, тисячі пройдених у пошуку цікавих тем і щирих людей гірських кілометрів заради кількасот рядків у газеті – це про Василя. Має сталі й неприховані сентименти до своїх героїв – щораз співчуває, співпереживає, тішиться, страждає разом із ними. Жодного менторства чи дидактики – виняткове щире й зичливе слово про своїх краян.

Автор чітко визначив власні засадничі цінності: Бог, Україна, сім’я (родина, рід). У цій тріаді життєвих маяків домінантою сяє Слово. Саме йому служить п’ятий десяток літ, саме його кличе в миті найвищого одухотворення. Що це так – засвідчує й книжка «Обійняти словом Верховину». Вона, власне, про тяглість верховинського роду-племені, неперервність у часі багатьох поколінь горян.

Маємо надію, що нове видання Василя Пилипчинця – сей ґрунтовний magnum opus – знайде дорогу до вдумливого читача, який сприйме його щирим серцем і одзоветься добром та любов’ю. Відомо ж: від слова до слова мандрує душа…

А зустрічає В. Пилипчинець своє 65-те літо в повноті творчого розкрилля, умудреним і сивочолим. І най його творчий шлях буде ще довгим і щасливим, сповненим радості й добра, кріпості й духовної сили. На радість родині. Во славу рідної Верховини!



P.S. «Новинозакарпатці» приєднуються до всіх добрих побажань, які прийматиме сьогодні ювіляр. Нехай здоров’я не підводить, удома завжди панують добробут і злагода, діти та онуки радують своїми досягненнями, а творчі крила залишаються міцними!

Довідково. Василь Пилипчинець живе і працює в Міжгір’ї. Він – член НСЖУ, заслужений журналіст України (з 2015-го), багатолітній редактор районної газети «Верховина», краєзнавець. Народився 24 липня 1956 р. в селі Лозянське. З 1974 року стаціонарно навчався на журфаці ЛДУ ім. Івана Франка. Медійний стаж розпочинав 1979-го в міжгірській райгазеті «Радянська Верховина», яку згодом перейменували на «Верховину». Спочатку – на посаді кореспондента, згодом – заввідділу промисловості, в 1999-му призначений заступником редактора, наступного року – редактором. Був лауреатом кількох обласних премій у галузі журналістики, зокрема імені М. Бабидорича, В. Гренджі-Донського, Михайла Фатули (двічі), присвяченої 70-річчю Карпатської України, дипломантом всеукраїнського конкурсу «Соціальний журналіст». Творчо співпрацював із багатьма обласними та республіканськими ЗМІ, серед яких «Голос України», «Новини Закарпаття», «Фест» та інші.
З дружиною Марією, педагогом за фахом, виховали двох синів: Олег навчався на відділенні журналістики УжНУ, з відзнаками закінчив Лондонський університет королеви Марії та Оксфордський (Англія), нині працює в Києві експертом соціально-економічної політики (Програма розвитку ООН); Василь, здобувши спеціальності в УжНУ (політологія) та ЛНУ ім. І. Франка (міжнародне право і бізнес Інституту післядипломної освіти), трудиться в Ужгороді виконавчим директором ТОВ «Карат Мотор». На радість ростуть дві внучки – Ксеня та Анна.

коментарі(7):

2021-08-06 МОРОЗ
Вася вітаю.На Верховині сьогодні кращого журналіста немає. А критики завжди були і будуть. Бо завидно.

2021-08-03 Бухоє
Уже розум пропило, скоро мінет буде робити на сесії, кава це початок.

2021-07-30 Міжгірське ОТГ
Пак щото за клоун ,насесії каву розносит,то нова секретутка, в червоні сороці.

2021-07-29 Вітаємо
Вася вітаємо,лиш не пий дуже много студеної паленки,аби не застудитися

2021-07-26 Закарпатець
Васю! З днем народження Тебе. Здоров"я, щастя Тобі, благополуччя, наснаги для подальших творчих задумів та звершень. Хай Господь Бог дарує тобі довголіття в здравії та дає радість від сім"ї, близьких та рідних. Ангела Хранителя Тобі.

2021-07-26 Циган
На другі вибори уже болото возити небдеме, ми щось другою придумаємо.

2021-07-25 Пилипецька ОТГ
Ганьбивбися Пиринець викладувати браконьєрів що бережут природу.У Келечині вже всі козулі вибили.А він тим гордиться.Ганьба,позор

свіжі новини:
(лозянське)

найбільше читають:
(лозянське)