І знову втрата


міжгірський район
(всі новини)


Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.


BR>

село синевир



Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану - навіки,
ще й досі свій пожиток забирає…


Вчора пішов із життя вчитель інформатики Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст. Василь Васильович Субота, учасник бойових дій у Афганістані.

Народився 15.11.1966 р. Школа, служба в Афгані, навчання в Івано-Франківському педінституті (фізико-математичний факультет), робота в школі. Розлучений, дві доньки: Наталія – студентка, і Ярина – школярка. Приймав активну участь у громадському житті села і району, завжди був членом правління Міжгірської спілки ветеранів Афганістану.

«Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх».

Закінчилася й піш¬ла в історію Афганська війна. Ніким і нікому не оголошена, героїчна і трагічна, вона вияви¬лася вдвічі тривалішою ніж Ве-лика Вітчизняна. Війна тривала 9 років, 1 місяць і 15 днів.
Чи потрібні були наші хлоп¬ці там? Держава, не питаючи дозволу в матерів, відправляла синів на війну. Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя. Тим, кому пощастило повернутися Афган не дає спати, болить . І потроху забирає в інший світ.

Я просив сил...
А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.
Я просив мудрості...
А життя дало мені проблеми для вирішення.
Я просив багатства...
А життя дало мені мозок і м’язи, щоб я міг працювати.
Я просив можливість літати...
А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.
Я просив любові...
А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їхніх проблемах.
Я просив благ...
А життя дало мені можливості.
Я не отримав нічого з того, про що просив.
Але я одержав усе, що мені було потрібно.

Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки довелося б нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчімо хоча б хвилину, нехай у нас защемлять серця за тих , кого серед нас нема, хто лежить у землі, світить нам з небес, а може, з підбитим крилом не перелетить Афганської гори, і за тих, кого й сьогодні забирає Афган.

До речі , після війни ветеранів Афганістану померло вже значно більше, ніж загинуло. Середній вік ветерана – 50 років, і в цьому найбільш продуктивному віці вони залишають цей світ. Тому сьогодні нашим гаслом залишається: «Пам’ятаємо про загиблих, піклуємося про живих»

ГО «Ніхто крім нас» розділяє сум та висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

Прощання з Василем Суботою відбудеться 16 березня о 13.00.



2016-03-15
переглядів: 1114
джерело: НКН

додати коментар (тільки українською мовою, до 1000 літер):

автор:
коментар:

коментарі(0):

останні пропозиції:

свіжі відгуки:

найпопулярніші:



email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.