Осінь 2013. Любомир Гардецький.


міжгірський район
(всі новини)


Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.


україна



" Надсилаю, як і обіцяв, цикл моїх віршів з умовною (робочою) назвою "Осінь 2013". У нас тут погода настільки мінлива: вже і сніг був 3-го жовтня, а зараз - теплінь. Такі і мої вірші. Десь часом повторюються думки, але - це моє сприйняття осені, у поєднанні з плином мого життя... Мені подобається Ваша громадянська позиція." (Л.Г. - Міжгірському порталу)

ПОРИ РОКУ

Ось вже й настала осінь золотиста

І починає з кленів опадати листя

Уранці прохолодно і повітря чисте

Калини видно й горобини лиш намисто

Дощить частіше, переважно хмарно

І на тепло колишнє сподіватись марно

Та у журбі нас осінь не застане

Ще літо бабине, та і весна настане

Бо плин життя такий, така природа:

І кожна пора року має свою «вроду»

Життю радіймо, кожній його миті

І не важливо: осінь це, зима, чи літо


ТЕПЛО СЕРДЕЦЬ

Вже знову осінь, знову холоди

Куди ти зникло, літечко, куди?

Чому дозволило дощі ці та вітри?

Не плач, кохана, слізоньки зітри

Із личенька… Тепло іще настане

В коханні нас взаємному застане

І в холод я Тебе зігрію жаром

Серця свого. Це буде незабаром

Ми разом. Не страшні уже морози

Ні буревії нам, ні зливи, ані грози

Зігріє нас сердець наших вогонь

Захочеш доторку гарячих цих долонь

Моїх до Твоїх змерзлих. - Їх зігрію

Усім теплом своїм. Я зможу, я зумію

Мене, з гарячим серцем, приголубиш

І не відпустиш більш, бо уже любиш


ОСІНЬ. ХРИЗАНТЕМИ

Хризантеми мої, хризантеми

Квіти осені й жовтня сумні

Листя жовте уже, не зелене

І коротшими стали вже дні

Та й у сон залягає природа

Незабаром настане зима

І все гіршою буде погода

Бо вже сонечка часто нема

Приспів: Хризантеми, добре знаю

Скоро будете ви мої квіти

Бо вже осінь наступає

Але поки-що бабине літо

Все темнішими будуть ці ночі

Невеселими стануть вже дні

І сумнішими будуть ті очі,

Що засвітяться лиш навесні

Та весна усе ж врешті настане

У природі і в нашій душі

Смутку в серці ніхто не застане

І будемо «весняними» всі

Приспів.

Хтось знайде своє перше кохання

І полине у чари його… А хтось інший зустріне останнє

Як кохання серденька мого

Приспів.

ПОПЕРЕДУ ОСІНЬ

Щасливий - не одну весну я мав

Кохання чари повністю пізнав

Літа ідуть й цього не зупинить

Тому ціную у житті я кожну мить

Літа ідуть і не жалкую я за ними

Хоч знаю: скоро прийдуть мої зими

Та не журюся через все це зовсім -

Попереду ж у мене ЦІЛА ОСІНЬ!


ХРИЗАНТЕМИ

Хризантеми – квіти осені

Ось ідуть дівчата з косами

Неймовірна ця краса,

Що створили небеса

Приспів: Квіти мої, хризантеми

Ви найкращі є для мене

Відлітають у вирій лелеки

Але зими мої ще далеко

На деревах – листя жовте

У житті моїм вже жовтень

Ще далеко не зима

І в душі моїй – весна

Приспів

Осінь моя, ти красива

Й, хоч волосся моє сиве

Юним серцем я ще є

Юним є й життя моє

Приспів


ПЕРШИЙ ДЗВІНОЧОК

Цей перший дзвоник – як продовження життя

Ніби дзвінок у двері, що ведуть у майбуття

Так, першачки, в житті це – новий крок

В дорослість, як і перший ваш урок


ПРИРОДИ СОН

Ця осінь, залягання в сон природи

У кожній порі року – своя «врода»

Про осінь, справді, сказано багато

І влітку кольорів розмай, як свято

Зима красива теж. Хоча б - той іній,

Що на деревах, такий світло-синій

Засне нехай і відпочине вже природа

А навесні покаже знову свою вроду


МОТИВИ ОСЕНІ

Мотиви осені… Життя мотиви

І осінь також може стати дивом

Це літо бабине…П рирода засинає

Краса така! В іншу пору – немає

Ця осінь. Ця багряно-золотиста

Яка вже гарна ця палітра листя!


ЖОВТЕ ЛИСТЯ

Ось жовте листя вихилясами під ноги пада

Й у цьому теж ота чарівність листопаду

Листочок виросте, новий, в наступнім році

Але для цього перша, та й остання осінь


ЧАРІВНІСТЬ ОСЕНІ

Ось уже й осінь, осінь падолиста

Калини й горобини лиш намисто

Ми бачимо. Але, - така природа

І осінь, також, має свою «вроду»

Кому весна, кому і осінь до вподоби

Весни всі хочуть, осені не просять

Але в житті все ж наступає осінь…


АНОМАЛЬНА ОСІНЬ

Осінь настала. Й аномальна, як весна

Та цьогорічна, що, фактично, не була

Зима хутенько перейшла якось у літо

Весни, здається, так ніхто і не помітив

Недавно літо ще було. І раптом - осінь

І аномальна, холодів ніхто ж не просить

Що вже накоїла з природою людина?!

Лиш вересень – й такі холодні днини!


ТЕПЛА І СОНЦЯ!

Бабине літо і літають павутинки,

Осінні в високості вже хмаринки

Що ж, доведеться до цього звикати

Та хочеться іще тепла і сонця мати

Частіш дощить, і вітер - понад міру

Та в літечко ми не втрачаймо віру!


ШУРХІТ ЛИСТОЧКІВ

Легенький шурхіт листя під ногами…

Це осінь знову вже зустрілася із нами

Плин незупинний часу й наших літ

Та з оптимізмом кажу осені: «Привіт!»

Я з радістю зустрінусь і з тобою

Хоча частіше снитиму весною…


ПАДОЛИСТКОВА ОСІНЬ

Ця осінь… Золотопадолисткова

Така подобаєшся і пишу я знову,

Що вкотре зачаровуєш ти нас.

Таку і пам’ятаймо повсякчас


ВЕСНА ПРИЙДЕ

Надворі – осінь, осінь золота

Таку хтось просить, а комусь – не та

Живемо все ж, і осені радієм

Весна прийде, про яку всі ми мрієм


СЕРПАНКИ ОСЕНІ

Серпанки осені… Не літо й не зима

Ось щойно тепло. Враз – тепла нема

Серпанки осені, серпанки моїх днів

Непрошені. Я – з сонцем, я хотів,

Щоб «сонячними» були усі ми

І сяймо всім, живемо ж між людьми

Усі так хочемо ми сонця і тепла

Ще буде літечко, хоч перед ним – зима


ОСІНЬ І ВЕСНА

Надворі осінь… Осінь нас застала

Комусь лиш смутком, іншим – дивом стала

І засина природа, спокій цей не руш

Лише б не наставала осінь наших душ

Весняні й молоді хай будемо душею

Надворі осінь…Що ж… Та, Бог із нею

Ми добре знаємо, що перейде вона

Й таки настане, незадовго вже, весна


СЕЗОННА ЗМІНА БАРВ ДЕРЕВ

Багряно-золоті, бронзово-мідні

Листочки. А зелені – непомітні

Та скоро зникнуть й ці ще кольори

Інійні, світло-сині, стануть на порі


ВЕСНА НЕ ЗАБАРИТЬСЯ

Ось третє літо бабине прийшло, як і завжди

Ти, зимонько, не поспішай до нас, зажди

Сувора, кажуть, будеш ти, та добре знай,

Що раннім стане все ж весни розмай

Й любов’ю «завесніють» всі серця:

Так добре, що пройшла зима оця


БАРВИ ОСЕНІ

Чому так сумно? Депресивна пора року?

Та часом тепла й гарна ще, нівроку

Отож, - шукаймо ми у всьому позитив

І осінь гарна, - може стати дивом з див

ЇЇ ж такі прекрасні кольори

Художник, – за мольберт і підбери

Такі тепло-осінні барви…

По-своєму і осінь дуже гарна


МЕЛАНХОЛІЙНА ОСІНЬ

Меланхолійна осінь вже під плед нас просить

З лимоном чай, чи перуанська кава…

Так, осінь… Та на те ж вона і осінь

Зігрілися… Ну, зовсім інша справа

Та не залежмо від тепла ми батарей

Ми ж козаки й козачки, врешті, гей!

І осінь промайне швиденько, як не була

Весна настане, - серце осінь вже забуло


НАДВОРІ ОСІНЬ, НА ДУШІ-ВЕСНА

Вже знову наша осінь на порозі

Не звикнемо, не звикли ж досі

Адже в душі у нас – лише весна

Любов’ю править лиш вона одна


ОСІННЄ РІВНОДЕННЯ

Ось і настало вже осіннє рівнодення

І що робити, якщо ти – «людина світла»

Якщо ти трішки вищий, не середній

Й життя на позитиві все пробігло?

Й чим більше «світлих» нас у світі стане

Тим швидше те весняне вже настане

Те рівнодення, що нас кличе до життя

Оте весняне, що дарує почуття













2013-10-25
переглядів: 6284
джерело: Любомир Гардецький.

додати коментар (тільки українською мовою, до 1000 літер):

автор:
коментар:

коментарі(0):

останні пропозиції:

свіжі відгуки:

найпопулярніші:



email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.