«Я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування». Астанавітєсь вже))))

М-студіо. В селі Річка досі виготовляють верховинські гуні


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село річка


М-студіо. В селі Річка досі виготовляють верховинські гуні

Під дощем не промокне, а взимку збереже тепло. Верховинська гуня – основний елемент верхнього одягу гірських жителів. Традиція її виробництва найкраще збереглася в селі Річка, що на Міжгірщині, адже для більшості жителів – це можливість поповнити сімейний бюджет. З таємницями давнього ремесла наших журналістів ознайомили місцеві мати та донька, які й по нині бережуть не тільки бабусині поради, а й ткацький станок, якому вже більше ста років.

Традиційний одяг верховинців складається з багатьох елементів. Та найважливіший з них – гуня. Саме вона допомогла людям заселити гори і комфортно тут проживати, не боячись суворих зим. Сьогодні, здавалося б, ця вовняна накидка повинна втратити популярність. Втім, реальність свідчить про інше.

Зараз гуні здебільшого святковий одяг і товар для туристів. Втім, технологія їх виготовлення незмінна вже багато століть. Все починається зі стрижки овець та обробки вовни. Після її очистки та сушки, а подеколи і фарбування, вовну чехрають. Роблять це обережно, щоб не поранити руки. Опісля розбиту на волокна вовну скручують на маханці.

Скручена таким чином вовна потрапляє до рук майстрині, яка і тче з неї гуню на кроснах. Так називається ткацький станок. Більшості з них понад сто років, і вони досі справні. Є тут кросна 1720 року. Але всі зроблені однаково: воротило з нитками, нічельниці для зміни положень ниток, набивка та бердо – аналог гребінця. Придумана навіть система натягу.

З кросен готова тканина потрапляє у валило, де вона промивається, а з неї вибиваються волокна. Така гуня ціниться більше.

Крім звичайної вибитої гуні, майстрині роблять також коцовані. Їх волокна нагадують необроблену овечу шкуру.

Виготовлення гуні, крім збереження давнього ремесла, ще й гарна можливість поповнити родинний бюджет. Одна така коштує 1000 гривень. У селі кожна третя родина займається цим ремеслом, а попит на гуні з кожним роком тільки зростає.