Сегодня 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

Синевирська Поляна. Історія і сучасність


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село синевирська поляна


Синевирська Поляна. Історія і сучасність

Кожне село має свою історію. Не є винятком найбільш високогірний населений пункт України – Синевирська Поляна.


2012 року у видавництві TIMPANI побачила світ фундаментальна праця під назвою “Синевирська Поляна. Історія і сучасність”. Авторами книжки, що складається з двох сотень сторінок, є колишній багаторічний сільський голова села Михайло Бембило і військовик у минулому Микола Підберецький. Тривала пошукова праця цих людей з дослідження історії рідного села нарешті стала доступна широкому загалу. Відкривають книгу поетичні рядки письменника Івана Козака “Красний край Синевирсько-Полянський”, які, наче пісня, лунають у серці читача, звеличуючи красу цього краю і доброту людей, які тут проживають. Втім, далі сторінки книги оповідають про далеко нелегке життя горян, які зазнали важких випробувань, але зберегли свободолюбний дух, людяність і щирість.

Більш детально автори видання подають історичні події минулого Синевирської Поляни, що розгорталися впродовж ХХ століття. Звісно, за цей період збереглося чимало даних, та й свідки тих часів є ще серед нас. Особливо хвилююче описані часи Другої світової війни. Хоча бої на території села не проходили, попри всі прогнози угорських військових, проте місцевих жителів не обійшло це лихо: синполянці боролися проти фашизму у складі Червоної Армії та Чехословацького корпусу. Імена цих людей, і навіть основні біографічні дані, подано у книзі. Були серед синполянців і партизани, і розвідники. Найвідоміший з них Василь Якубович Яцько, який першим з гірського села ступив на стежку війни. Завдяки його розвідувальній роботі, Радянський Союз отримував цінну інформацію про будівництво військово-оборонної системи “Лінія Арпада”, пересування угорських військ і бойової техніки до кордонів СРСР тощо. Діяльність цієї людини у часи війни була справді героїчною і мала численні напружені епізоди, варті уваги кінематографів.

Синполянці споконвіку були глибоко віруючими, тому ще у 30-х роках ХVІІ ст. тут споруджено першу церкву, яка згодом згоріла, а хрест з неї, згідно переказу, вітер переніс у інше місце, де у ХVІІІ ст. побудовано новий храм. Зараз у селі є чотири церкви, дві з яких у найбільшому присілку Свобода. Автори видання висвітлюють становлення цих релігійних громад, підкреслюючи той факт, що духовність досі продовжує бути невід’ємною цінністю синполянців у буденному житті. Тут немає жодного атеїста – усі християни.

Та попри все, головним ресурсом села були, є і будуть люди. Окремими розділами подано відомості про лісорубів, бокорашів, вівчарів. Детально описано розвиток освіти, подано список керівників села.

Про життя і працю відомих синполянців розповідаються зворушливі історії у розділі “Односельчани, якими пишаємось”. Тут знаходимо привід і для сліз, і для радості, переймаємось переживаннями за страждання і пишаємось їх злетами. Життєві долі багатьох горян можуть стати прикладом для наслідування.

Зараз Синевирська Поляна – сучасне село, де активно розвивається туризм. З кожним роком ця галузь з новими більш потужними силами набирає обертів. Тут діють чотири великі туристичні бази і цілий ряд приватних садиб та колиб-ресторанів.

Великий вплив на розвиток села має національний природній парк “Синевир”, в межах якого знаходиться Синевирська Поляна і у якому трудяться кілька десятків жителів села. Про цю природно-заповідну установу у книзі вміщено окремий розділ, який знайомить читачів з її діяльністю. До того ж, директор НПП “Синевир” Микола Дербак активно співпрацює з Синевирсько-Полянською сільською радою і, до речі, не став осторонь при випуску у світ цієї книги.

Звичайно, видання не стало б таким вдалим, якби не було насичене численними фотографіями, які надані архівом Закарпатського управління СБУ та жителями Синевирської Поляни з їх домашніх архівів. Всього понад 150 історичних та близько сотні сучасних фото ілюструють унікальну працю про гірське село.

Книга “Синевирська Поляна. Історія і сучасність” стане в нагоді не лише жителям цього населеного пункту, але й усім тим, хто цікавиться минулим та прагне пізнати нові грані життя горян. Виданню важко надати статус місцевого значення, хоч це праця з історії в контексті одного окремо взятого села. Деякі епізоди можуть здаватися суб’єктивними, втім це привід для подальших досліджень вже молодої генерації істориків, хоча й Михайло Бембило та Микола Підберецький продовжують працювати, відшукуючи нові факти з історії рідного села.



2015-01-29
переглядів: 2247
джерело: zakarpattyachko.com.ua/

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(1):

2015-01-29 адміністратор
Нашою історією цікавимося не тільки ми самі, а і багато людей у всьому світі, про що ми і не здогадуємось.
Ми живемо в світі, який стрімко розвивається, у світі, який став центром інформаційного буму.Сучасні технології і інтернет дозволяють нам отримувати інформацію оперативніше і в більших обсягах.
Зокрема, так сталося і з статтею, що запропонована вашій увазі. У Чехії є воєнно-історичний клуб Свобода, який зацікавився публікацією через те , що одним із її авторів є Михайло Бембило. Прізвище Бембило наштовхнуло чехів на пошук відповіді на питання: "А чи не є, власне, Михайло Бембило родичем Івана Бембила- адъютанта генерала Людвика Свободи?" І чехи почали активний пошук. Оскільки контактних даних Михайла Михайловича у статті не було ,на допомогу прийшла всесвітня паутина. Військові історики знайшли в інтернеті статтю "Ви до нас по свободу, а ми вас у тюрму", де згадується Іван Бембило і написали листа редактору сайту Льву Величко, з проханням знайти контакти М. М. Бембила.
Відтак пан Величко листа переадресував на мою електронну скриньку. Завдяки допомозі синполянців знайшли номер телефону М.Бембила, який я уже передав далі. Продовження цієї історії, певно, буде. Але особисто мене ця справа небияк зацікавила. Тому, зателефонувавши М.М.Бембилу, поговорив з ним і вияснив, що згадуваний Іван Бембило справді є його родичем. Світ позаправді тісний.

Пропоную всім ознайомитися з листом чехів:
Klub vojenskej histórie Svoboda (Military history club Svoboda) is looking for any information about Mr. Ivan Bembilo (Iван Бембило), formerly from village Synevirska Polyana (Синевирська Поляна) in Ukraine. Mr. Ivan Bembilo was serving as a radio operator in 1st Czechoslovak army infantry in USSR during Second world war when he was important part of infantry. Later after war he was for example adjutant for gen. Ludvik Svoboda. It turned out that Mr. Mikhailo Bembilo might be direct relative with Mr. Ivan Bembilo, but we are unable to find any contact (email, phone number) so we cant contact him directly. He wrote a book about his village Synevirska Polyana named "History and present of Synevirska Polyana" (http://zakarpattyachko.com.ua/2012-02-08-16-29-22/novyny/2619-u-svit-vyjshla-knyha-pro-istoriju-i-suchasnist-synevyrskoi-poljany). Also we have found that you mentioned Mr. Ivan Bembilo in one of your articles (http://www.vox-populi.com.ua/movou-dokumentiv/vidonasposvoboduamivasuturmuavtordovganicomelan). We would really appreciate if you could point us to the right direction or provide contact information for Mr. Mikhailo Bembilo if its possible. Best regards Stanislav Majlath general secretary of KVH Svoboda

перевод google:
Клуб vojenskej Historie Свобода ( военно-исторический клуб Свобода ) ищет любую информацию о г-н Иван Bembilo ( Iван Бембило ) , ранее из деревни Synevirska Поляна ( Синевирська Поляна ) в Украине. Г-н Иван Bembilo служил радистом в 1-й чехословацкий армейский пехоты в СССР во время Второй мировой войны, когда он был важной частью пехоты. Позже , после войны он был , например, адъютанта для ген. Людвик Свобода . Выяснилось, что г-н Михайло Bembilo может быть прямым родственником с г-ном Иваном Bembilo , но мы не смогли найти каких-либо контактов (адрес электронной почты , номер телефона ), поэтому мы не можем связаться с ним напрямую. Он написал книгу о своем селе Synevirska Поляна под названием " История и современность Synevirska Поляна " (http://zakarpattyachko.com.ua/2012-02-08-16-29-22/novyny/2619-u-svit-vyjshla-knyha-pro-istoriju-i-suchasnist-synevyrskoi-poljany). Кроме того, мы обнаружили, что вы упомянули г-на Ивана Bembilo в одном из ваших статей ( http://www.vox-populi.com.ua/movou-dokumentiv/vidonasposvoboduamivasuturmuavtordovganicomelan ). Мы были бы очень признательны , если вы могли бы указать нам правильное направление или предоставить контактную информацию для г-на Михайло Bembilo , если это возможно . с уважением Станислав Majlath Генеральный секретарь KVH Свобода

свіжі новини:
(синевирська поляна)

свіжі коментарі:
(синевирська поляна)

всі коментарі

найбільше читають:
(синевирська поляна)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.