«Я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування». Астанавітєсь вже))))

Михайло Белень самостійно торував дорогу у високе мистецтво


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село лісковець


Михайло Белень самостійно торував дорогу у високе мистецтво

Його природжений талант ліг у щедрий грунт рідної Верховини. У кожному поколінні родини Беленів у селі Лісковець, що на Міжгірщині, приходив на світ митець. Вочевидь, найприхильнішою доля виявилася до Михайла, нині відомого в Україні академічного скульптора, доктора мистецтвознавства і заслуженого художника. Та є в його творчості унікальна сторінка — Шевченкіана, якій він присвятив уже три десятиліття.

Талант народжує талант!


Михайло Белень крок за кроком самостійно торував собі дорогу у високе мистецтво, не забуваючи про свої глибокі горянські корені, від яких живив свій талант. З теплотою згадує про батьків, які привчили працювати до сьомого поту. Батька Олексу Михайловича у верховинських селах досі пам’ятають як унікального майстра з виготовлення музичних інструментів. По війні в Празі трохи менше року виготовляв скрипки, вдома для земляків смерекові заготовки перетворював на мелодійні бойківські трембіти, найдовші з яких сягали чотирьох метрів. Один із таких народних музичних інструментів залишився в пам’ять про батька панові Михайлу. У витонченій справі Олекса Белень не обмежувався скрипками і трембітами — він майстрував сопілки, денцівки, які замовляли місцеві музики.

У простого, але настільки майстровитого чоловіка не міг не народитися талановитий нащадок. Щоправда (мова про сина Михайла), він реалізував себе вже в іншій мистецькій іпостасі — як скульптор. Творчий доробок Михайла Беленя (причому чималий) сьогодні сприймається через створені ним пам’ятники, з яких особливо помітними є Олександру Духновичу в Ужгороді, Тарасові Шевченку в Мукачеві, загиблим міліціонерам… Він — автор не одного десятка меморіальних дощок у пам’ять відомих постатей минулого нашого краю: єпископам Андрію Бачинському та Теодору Ромжі, президенту Карпатської України Августину Волошину, геніальному актору Миколі Садовському, художникам Йосифу Бокшаю, Адальберту Ерделі, Федору Манайлу, Гаврилові Глюку та іншим.

У роботах майстра попри присутність академізму вловлюється своєрідна догма авторської філософії, закладена в той чи інший образ. Звідси й прив’язка «академічний скульптор» до творчого амплуа Михайла Беленя. Хоча на стилі автора не могло не залишити свій відбиток і його навчання в академічній майстерні Академії мистецтв СРСР, яке зрештою й відкрило ще тоді молодому митцеві дорогу до глибокого дослідження і пізнання генія поета й художника Тараса Шевченка.

Шевченківськими місцями від Балтії до Аралу…

Михайло Белень склав для себе мапу місць проживання і перебування Тараса Шевченка (на ній нанесено шлях поета в заслання до Петербурга, маршрут Аральської експедиції). Але особливо важливим є для нашого земляка інше — він відвідав майже всі місця, пов’язані з життям і творчістю великого українця, від Балтії до Аралу: Вільно, Нижній Новгород, Санкт-Петербург, Москву, Оренбург, Астрахань, фортеці Орськ та Раїм, Новопетровське укріплення… Про це, а також про свою Шевченкіану Михайло Белень готовий оповідати годинами. Але обмеженість газетної площі дозволяє подати бодай найцікавіші фрагменти нашого спілкування.

Михайле Олексійовичу, що спонукало вас до зближення з творчістю Тараса Шевченка?

— У свої 30 про нашого великого українця я знав із літератури. І не більше… Захотілось побувати в тих місцях, повітрям яких дихав Тарас, поглянути й собі на те небо, пірнути через роки у Шевченкове минуле, доторкнутись хоч би на мить до реліквій, що є свідками великого життя поета і художника…

А власне, хто для вас значиміший: Шевченко-поет чи Шевченко-художник?

— Звісно, Тарас Шевченко — це поетичний геній, але його він доповнив талантом художника. Часто ставлю собі компроматне запитання: «А чи піднявся б до такої вершини Шевченко-поет без Шевченка-художника?». Виходить, що два таланти створили одного генія…

Якими Шевченківськими місцями проклали свій маршрут?

— Розпочав з Вільно, відтак наступна подорож уже була в Петербург. Це місто зі своїми глибокими традиціями, високоосвіченою інтелігенцією формувало світогляд ще зовсім молодого Шевченка, згодом вже зрілому поету додавало віри, що його український народ колись стане вільним. Шевченко завжди шанував людей свого оточення — він написав у Петербурзі галерею портретів діячів культури і науки Росії.

Ви обмовились про вплив на вас малярської творчості Шевченка…

— Такий стан заволодів мною під час відвідання Новопетровського укріплення. Тут у місцевому музеї збереглися захалявні книжечки поета, його художні роботи. Сім років, проведених у муштрі на півострові Мангишлак, суворий клімат і відповідне оточення не зломили Шевченка.

Щось доводилось спростовувати в своєму уявленні образу Шевченка з книжок?

— Багато авторів досліджень про поета і художника не уникнули фактологічних помилок, зокрема з його біографії. В жодному джерелі не знаходимо відомостей про портрет Миколи Гоголя. Вже доведено, що написав його Тарас Шевченко під час зустрічі в Санкт-Петербурзі. За однією з версій, це могло бути на літературних читаннях у майстерні Василя Ширяєва. Інша версія є такою: Гоголя і Шевченка міг познайомити Євген Гребінка.

Михайле Олексійовичу, представте свою Шевченкіану…

— Вона об’єднує кілька напрямків у моїй творчості — скульптура, графіка і медальєрне мистецтво. З монументальних творів — це пам’ятник Кобзареві в Мукачеві, графічні роботи (їх півтора десятка), об’єднані темою «Життєвий шлях Тараса Шевченка». І пам’ятні медалі — вони також в оригінальній формі відтворюють образ поета і художника.


Продовження цього творчого напрямку знаходите в контексті 200-річчя від дня народження Шевченка?

— Ця подія, сподіваюся, не залишила байдужим жодного свідомого українця; більше того, ювілейна дата сприймається в поєднанні з подіями Революції гідності, з народженням справжньої української нації.

Я виготовив на замовлення Ужгородської богословської академії святих Кирила і Мефодія 4 банери, які широко освітлюють усю хронологію життя і творчості Тараса Шевченка. Для цього використав багато матеріалів, зокрема і власних, які привозив зі своїх творчо-дослідницьких поїздок Шевченківськими місцями під час навчання в аспірантурі Академії мистецтв СРСР (1986—1989 рр.). Два банери виставлено для огляду в цьому ж закладі, по одному розмістили у Великолазівській ЗОШ та в Ужгородській лінгвістичній гімназії імені Т.Шевченка. Виготовлені мною дві меморіальні дошки також встановлено в приміщеннях цих освітніх закладів.


♦ Пам’ятник Т.Шевченку в місті Актау (Казахстан), де поет перебував на засланні.Михайло Белень самостійно торував дорогу у високе мистецтво

♦ Пам’ятний знак на місці першого поховання Тараса Шевченка в Петербурзі (валун із граніту встМихайло Белень самостійно торував дорогу у високе мистецтво

♦ Тарас ШЕВЧЕНКО в майстерні Академії художеств (графіка).Михайло Белень самостійно торував дорогу у високе мистецтво


2014-06-19
переглядів: 1565
джерело: Михайло ПОПОВИЧ.

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(лісковець)

свіжі коментарі:
(лісковець)

всі коментарі

найбільше читають:
(лісковець)



© Сергій Росада 2013-2018, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.