«Я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування». Астанавітєсь вже))))

ВБОЛІВАТИ РАЗОМ ЗА РІДНИЙ КРАЙ


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село верхній студений


ВБОЛІВАТИ РАЗОМ ЗА РІДНИЙ КРАЙ

Василь Кузьо (на фото) родом зі Студеного, що на Міжгірщині, нині – мешканець Ужгорода. Він – голова ГО «Закарпатський край». Знаний як ветеран прокуратури України, колишній представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, член НСЖУ. Він завжди турбувався про рідний край, не стоїть осторонь і теперішніх проблем, хоч на заслуженому відпочинку.

Василю Івановичу, яким Ви бачите Закарпаття?

– Безсумнівно, процвітаючим, прогресивним, найперше – туристичним. Це неймовірно красивий куточок України. Його мальовничість приваблює тисячі людей не лише нашої країни, а й мандрівників із близького та далекого зарубіжжя. Перспективи туризму в краї надзвичайно великі. В кожному районі, селі є туроб’єкти. Відрадно відзначити, що останніми роками влада для розвитку цієї галузі багато робить. Приміром, будуються або приводяться до ладу дороги. Повсюдно створюються умови для комфортного відпочинку, особливо при автомагістралях, у зелених масивах (і це заслуга лісівників), різко збільшується кількість рекреаційних пунктів, облаштованих із неабияким смаком. Можна з упевненістю констатувати, що наш край сьогодні є найбільш привабливим об’єктом в Україні.

Не випадково створеній Вами організації дали назву «Закарпатський край». За Вашої ініціативи в області проводили нау­ково-практичні конференції, круглі столи… Які проблеми хвилюють краян? Чи є позитивні зміни?

– Абсолютно слушне запитання. Скажу відверто: наша команда працює за принципом: «Моя хата не скраю». Насамперед наголошую, що справжній розвиток громадянського суспільства спричинила Революція гідності. Нарешті влада зрозуміла, що вона без нього нічого не варта. Нарешті-то розробили стратегію розвитку громадського суспільства до 2020 року. Затвердили щорічний план на її виконання. Держава Україна й суспільство повинні нести спільну відповідальність за реалізацію реформ, радіти їхнім успіхам.

Ніхто не може так об’єктивно оцінити реалізовані реформи, як громадськість. А тому владі, яка взяла на себе відповідальність за їх впровадження і ухвалення стратегічних законів, без реакції суспільства ніяк не обійтися. Прикладом є Німеччина, де 16 відсотків жителів країни залучені до різних ГО, котрі беруть активну участь у підготовці урядових та законодавчих актів як для центральної влади, так і органів місцевого самоврядування. При такій взаємодії тут стовідсоткова їх імплементація. А які результати! Коментарі, як кажуть, зайві. Вивчаючи позитивний досвід Німеччини та деяких інших країн, наш осередок «Закарпатський край» не може спокійно спостерігати за негативними явищами, які є в регіоні. Ми організували та провели круглі столи на актуальні теми: «Реформування Конституції України – погляд закарпатців», «Сучасні виклики екологічної небезпеки Закарпаття та шляхи їх вирішення», «Актуальні проблеми закарпатського заробітчанства», «Підприємництво в Закарпатській області – шляхи подолання кризи», «Забезпечення виборчих прав національних меншин». Матеріали про ці та інші заходи друкувалися в «НЗ», інших виданнях, поміщалися на сайтах. Це були не формальні звітні інформації – вони містили відповідні висновки та рекомендації. Маю нагоду висловити щиру подяку великим патріотам нашого краю – професорам Василю Химинцю, Івану Мешку, Володимиру Приходьку, Василю Лемаку (нині члену Конституційного суду України), Михайлу Лендєлу, Степану Попу, які безвідмовно відгукнулися на наші прохання щодо співпраці та робили кваліфіковані доповіді з обговорюваних питань, акцентуючи на процеси, що гальмують розвиток закарпатського краю та потребують негайного вирішення. Викликає захоплення постать Івана Мешка, нашого активіста. Цій поважній людині, нівроку, вже за 90. Він – видатний економіст і історик. І як болить його душа за долю Закарпаття! На наші заходи запрошувалися солідні гості з сусідніх країн, експерти, які ділилися досвідом. Резонно запитати: а що це дало? Названі вчені, активісти особливу увагу звертали на необхідності проведення децентралізації, тобто заміщення функцій впливу Києва в регіони. Сильні регіони – сильний центр. Держава без цього відбутися не може. Йдеться не просто про децентралізацію, що не всім зрозуміло, а перш за все, її фінансову складову. Це означає, що треба надавати можливість усім самим вирішувати насущні проблеми. Ми колективно виробили висновки й рекомендації, що передбачають перерахування платниками, включаючи трубопровідний транспорт, митні, банківські та фінансові установи, 60 відсотків різних податків і зборів, у тому числі ренту за природні ресурси, котрі справляються відповідно до чинного законодавства за результатами їхньої діяльності. За ці гроші можна впорядкувати місцеві дороги, ремонтувати заклади освіти, культури, медицини, інші об’єкти. Ми наголошували й на цьому стоїмо: абсурдом є той факт, що на сьогодні землями за межами населених пунктів розпоряджаються органи Держгеокадастру. Ще на початку 2016-го ми про це били в набат. Нещодавно Кабмін устами віце-прем’єр-міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка повідомив, що наприкінці року ця функція буде передана місцевим громадам. Або оцініть таку ситуацію. Відповідно до Лісового кодексу України, ліси можуть передаватися громадянам у довгострокове тимчасове користування. Це засновано на договорі про строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливських господарств, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Виділяти землю громадянам для тимчасового користування в установленому законом порядку – це обов’язок держави. Для ясності зазначу, що людина, якій надано таке право, не може зрубати жодне дерево, а тільки зводити там тимчасові будівлі, архітектурні споруди (альтанки, лавиці, фізкультурні та гральні комплекси тощо). Як насправді виходить? Відповідно до Лісового кодексу України таке рішення приймає обласна держадміністрація… за погодженням із Державним агентством лісових ресурсів України Міністерства аграрної політики та продовольства. Це повний абсурд! Це мають вирішувати громади на місцях. Свої обґрунтовані пропозиції, висновки ми надіслали у вищі ешелони влади. Володію інформацією, що незабаром уряд у законодавчому порядку внесе відповідні зміни.

Гадаю, що Вас не можуть не хвилювати й інші проблеми, з якими зіштовхуються земляки. В чому полягає ваша допомога їм?

– Основою нашої організації є захист конституційних прав і свобод громадян. Завдання кожного такого осередку чітко врегульовано ЗУ «Про громадські об’єднання». Одне з них – надання правової допомоги та захисту жертв порушень прав людини. Краяни скаржаться з широкого кола питань – на мізерні пенсії, бідність, безробіття… Рано чи пізно держава зобов’язана ці та інші проблеми розв’язати.

З почутого від Вас можна зробити висновок, що за громадськими об’єднаннями – велике майбутнє. Головне, щоб вони не існували тільки на папері…

– Повністю погоджуюся. Громадськість повинна контактувати і навіть тиснути на владу, але абсолютно розумно, в межах, які не варто переступати. Громадськими організаціями є профспілки, які мають право захищати їхні трудові й соціальні права та інтереси. Але візьмім, до прикладу, мітинг, ініційований облрадою профспілок і підтриманий ФПУ щодо приміщення на пл. Народній в Ужгороді. У 1968-му його передали профспілкам не у власність, а на баланс. Судові справи розглядали господарські суди, крапку поставив Верховний суд. На підставі його рішення уряд передав будівлю судовій адміністрації. І все! Хто в правовій державі може це оскаржувати. Профспілки ж мають приміщення на Собранецькій біля «Візиту». Все треба робити чесно й законно.



2018-09-13
переглядів: 319
джерело: Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(верхній студений)

свіжі коментарі:
(верхній студений)

всі коментарі

найбільше читають:
(верхній студений)



© Сергій Росада 2013-2018, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.