«Я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування». Астанавітєсь вже))))

ЛЮДИНА, ЯКА ІМПОНУЄ В УСЬОМУ.


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

селище міжгір'я


ЛЮДИНА, ЯКА ІМПОНУЄ В УСЬОМУ.

«ХРИСТОМАТІЙНОМУ» ВЕРХОВИНЦЮ ВИПОВНИЛОСЯ 75

Про Василя Шовака можна впевнено сказати, що він – справжня персоніфікація типажу верховинця: хрестоматійно скромний і ввічливий, душевно щирий… І, звичайно, винятково працелюбний. Попри те, що днями міжгірцю виповнилося 75 літ, у нього діло досі «на мазі». Стаж його трудової діяльності, до речі, вимірюється аж 60 роками.

Догана за… лопату

В його натурі не цуратися будь-якої роботи. Ця риса притаманна з молодості – починав різноробочим у місцевому колгоспі «Радянська Верховина». Юнаком мозолився то з кіньми, то з тракторами, машинами. Особливо загартувала горянина військова трирічна строкова служба в Забайкаллі. Не лише отримав високе звання старшини, а й до опанованих раніше професій водія і тракториста доплюсував спеціальність електрогазозварювальника. За повернення у рідні пенати демобілізований воїн влаштувався водієм в райсільгосптехніці, відтак, після здобуття кваліфікації техніка-механіка в Стрийському сільськогосподарському технікумі став бригадиром трактористів, начальником мехзагону. Невдовзі, як рекомендувала партія, що не підлягало оскарженню, його перевели на посаду головного інженера новоствореної райсільгоспхімії. У 1990 році повернувся в попередній колектив, перейменований на ремонтно-транспортне підприємство, вже у ранзі керуючого, віддав йому 14 літ. Зарекомендував себе демократичним стилем управління. Недарма чимало людей величали Шовака інтелігентним керівником.

Нелегко доводилося на відповідальному посту, треба було обслуговувати велику й малу механізацію одинадцяти колгоспів району, яка на ходу підтоптувалася й вимагала оперативного лагодження. Та ще соціалістична економіка змушувала братися за виготовлення товарів народного споживання. У РТП плели сітку для огорож, реалізовували клітки для вигулу курчат і качат. Вдосконалившись під час заочного навчання у інституті електрозварювання ім. Патона, Василь Олексійович створив бригаду спеціалістів і газифікував рідний житловий масив Прохідне, що підпорядковується Міжгір’ю, таким чином виконавши запит своїх виборців як депутат райради, а також села Лозянське, Репинне, його присілок Сухий.

Всяке траплялося за роботи – кумедні казуси, бувало, перемелювалися з гіркими курйозами. Якось практикант сільгоспінституту з Дублян напросився у відрядження на Львівщину дістати дефіцитну коробку передач, бо запевняв, що має блат. Натомість привіз задній міст. Попрохав повторно командирувати його. Керуючий дав шанс, щоб з майбутнього спеціаліста не сміялися.

На горіхи перепало й самому керуючому. Якось із обкому партії дали команду Міжгірщині підготувати автомобіль, аби гідно продемонструвати в Ужгороді готовність «могутнього» СРСР до військової оборони у випадку нападу «агресивних імперіалістів». Жереб завдання випав на РТП. Від аза до іжиці лаштували ГАЗ-53. Навіть ланцюги для коліс зарезервували для прохідності, зате забули про лопату для запасу. В терміновому порядку на бюро райкому викликали Василя Шовака й експромтом зачитали догану. У приймальні перший секретар РК КПРС поплескав його по плечу: «Не журися, голубе, ми друзі по нещастю, бо теж маю таке покарання зверху».

Був керівником, а став ковалем

Перед виходом на пенсію створив ДП «Надія», де в парі з шовгором Тимофієм Іваниною заснував ковальню. Це дідів­ське ремесло до цього часу вміло поєднує з ремонтом автівок різних марок. «Така моя доля, щоб мати справу з ремонтом техніки на все трудове життя», – мовив Василь Олексійович. Власний «жигульонок», як правило, сам лагодить, цього дотримувався й тоді, коли був начальником.

Має чимало захоплень: енергійний грибник і дбайливий садовод, полюбляє куховарити. А яким дзвінким голосом володіє, як співає народні пісні! Недарма в минулому був учасником хору райсільгоспхімії. Веде щоденники, де з дня в день десятки років скрупульозно записує погоду та місцеві події. Подумалося: у період глобальних кліматичних змін його мете­орологічні спостереження стали б у пригоді синоптикам. Окремо нотує також діалектичні перла, що характерні верховинській говірці.

З дружиною Поліною Василівною – знаною у глибинці педагогом – горді за те, що виростили файних дітей – сина Олександра та дочку Марію, які порадували їх чотирма онуками – Василем, Андрієм, Настею та Олегом. Щаслива та родина, де панує злагода між усіма – в цій істині можна переконатися на житті-бутті сім’ї Шоваків.


На фото: Василь ШОВАК (другий справа) з родиною



2018-09-04
переглядів: 266
джерело: Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(міжгір\'я)

свіжі коментарі:
(міжгір\'я)

всі коментарі

найбільше читають:
(міжгір\'я)



© Сергій Росада 2013-2018, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.