Сегодня (23 февраля 2018 года) 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

ПАВЛО КРИВКА: «АХІЛЛЕСОВОЮ П’ЯТОЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

селище міжгір'я


ПАВЛО КРИВКА: «АХІЛЛЕСОВОЮ П’ЯТОЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

Є ХРОНІЧНА ВІРА ЛЮДЕЙ У ВСЕСИЛЛЯ НАРДЕПІВ І РІЗНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ»

Вирішив зробити інтерв’ю з 48-літнім адвокатом П. Кривкою з нагоди професійного свята з кількох причин. Він – із династії юристів, і нещодавно відзначив 20 років роботи в цій галузі. До того ж фахівець із права добре знаний як у Міжгір’ї, так і за його межами. Він – член дисциплінарної комісії адвокатів у Закарпатській області, нагороджений медаллю Кабміну України «За успіхи в адвокатській діяльності», удостоювався грамоти голови Всесвітньої спілки юристів…

Павле Павловичу, чому Ви з братами обрали юридичний фах?

– Старший із нас із дитинства мріяв стати юристом, щоб наслідувати батька Павла Миколайовича, який працював у Міжгір’ї адвокатом до 1980 року і, на жаль, через важку хворобу помер у 44. Вибір молодшого диктувався значною мірою тим, аби піти за нами: на той час Володя закінчив, а я навчався на юрфаці Львівського держуніверситету ім. І. Франка.

У мене дещо інша історія. З дитинства захоплювався живописом і планував стати художником. Після закінчення школи поїхав у Ленінград, вступив до реставраційного училища. Однак переконався, що одного наміру стати митцем замало. Бажано, щоб Бог нагородив хистом, а поповнювати ряди безталанних не хотілося. У 1987-му мене призвали на строкову службу. І саме тоді спало на думку після демобілізації спробувати вступити на юрфак Львівського держуніверситету, де на той час навчався старший брат, а раніше – батько. Ідея реалізувалася. Так у нашій сім’ї почала складатися традиція здобувати професію юриста, і саме у ЛДУ. Цей виш закінчили й мої племінники Наталя та Микола, там навчається моя донька Вікторія. Юристами є моя дружина і брата Василя, всі працюють за фахом.

Чи не забагато нині юристів?

– Значний ріст популярності професії припадає на 1990-ті. На 10 літ раніше престижнішими вважалися істфак, що давав кар’єрний «ліфт» для роботи в партійних органах, педагогічні, торгово-економічні, військові навчальні заклади, медичні тощо. Коли радянська система розвалювалася, ситуація змінилася. Військові спеціальності стали майже незатребуваними, інженери, освітяни, медики місяцями не отримували зарплат, а підприємства закривалися. У ті роки чи не єдиним фахом, за яким ще більш-менш можна було знайти роботу, залишалися юристи й економісти. Тому відповідні навчальні заклади стали з’являтися в державі, як гриби, причому часто-густо з дуже низьким рівнем підготовки. Чисельність скоро перевершила запит. Тож чимало юристів не можуть працевлаштуватися. Будемо сподіватися, що принцип «попит – пропозиція» на ринку праці в майбутньому врегулює проблему. Моє побажання молодим людям – обирати фах за внутрішнім покликанням, а не за «модою».

До вас переважно з чим звертаються люди?

– Простіше перерахувати, з чим не звертаються. Річ у тім, що якщо у великих містах адвокати можуть дозволити собі спеціалізуватися за окремими категоріями справ, то їхні колеги в невеликих райцентрах змушені займатися всім: кримінальними, цивільними, адміністративними, господарськими. Я переконаний: загальний професійний рівень «провінційних» адвокатів вищий, бо в силу вищезгаданої специфіки їм доводиться бути універсальними, а це потребує постійного самовдосконалення в нинішньому законодавстві.

Яка судова справа найбільше запам’яталася чи була найтяжчою?

– Важко сказати. За мою багаторічну практику підзахисних обвинувачували у вбивстві, спричиненні каліцтва, зґвалтуванні тощо. Ці справи важкі психологічно й надовго залишають негативні відчуття, незалежно від результату їх розгляду.

Стосовно того, яка найбільше запам’яталася, то, напевно, перша, в якій я захищав підсудного в кримінальній справі ще студентом 4-го курсу. Тоді у вільний від навчання час я працював у юрагентстві. Так сталося, що суддею в тій справі був мій викладач. Це стало для мене першим сюрпризом. Випадок виявився складним. Раніше судимого чоловіка звинувачували в умисному спричиненні своєму синові ножем тяжких тілесних ушкоджень. До того ж про мою участь у справі якимось чином довідалися одногрупники й «завалилися» майже всі на її розгляд, що стало другою несподіванкою. Отак мені між двома вогнями – викладачем та скептично налаштованими однокурсниками – довелося підтверджувати свою професійність. Переживав, але результат вийшов цілком пристойним. Підсудний отримав умовний строк, а мені нагородою від судді-викладача стало списання всіх «відробок» і достроковий залік із предмета.

Проблеми в роботі бувають?

– Професійних складнощів у адвокатурі, звичайно, вистачає. Однією з поширених проблем є те, що наші громадяни за правовою допомогою звертаються, як правило, коли справа вже перезріла, хоча її можна було просто не допустити. Натомість європейці хочуть превентивно уникнути таких ситуацій. Спрацьовує також непохитна і хронічна віра у всесилля нардепів, адміністрацій усіх рівнів, преси, які, за глибоким переконанням людей, можуть вирішити будь-яку складність правового характеру. Відтак вони, замість того, аби піти до фахівця, звертаються до різного роду інстанцій, які за компетенцією не мають права вирішити їхні проблеми. Тому заяви роками безрезультатно крутяться по колу. Цей спадок радянських часів, гадаю, ще довго буде ахіллесовою п’ятою української правової системи.

У чому полягає престиж адвоката?

– Авторитет у адвокатурі – головний капітал, який виковується роками без права на помилку. Для мене особисто немає різниці, хто мій клієнт. Не мені судити – хороша він людина чи погана. Кожен має право отримати допомогу. Це, власне, і вимога закону. Бути хорошим для всіх не вдасться. У судовому процесі, як правило, дві сторони, й інтереси кожної протилежні. Захистивши одну, адвокат в очах іншої стає винним за рішення не на її користь. Про кожного правника можна почути як позитивні, так і негативні відгуки, причому, як правило, далекі від об’єктивної професійної оцінки. Інколи тебе і хвалять, і костять на чому світ стоїть одночасно. З роками до цього звикаєш. Авторитет і оцінку роботи викристалізовує час, коли стихають емоції.

Скільки справ виграли й програли?

– Не рахував. Узагалі не люб­лю терміни «виграв», «програв». Ці поняття більше підходять до спорту. Скажімо, при розірванні шлюбу яку зі сторін можна вважати «виграною», а яку навпаки? Не пригадую, хто саме сказав, що ідеальним є судове рішення, яким частково невдоволені обидві сторони. Компроміс – це мистецтво вирішення будь-якого спору. Крім того, ідеальний результат судочинства – торжество Закону.

Вільний час маєте? Як розвантажуєтеся?

– На жаль, вільного часу дуже мало. Приділяю його сім’ї, люб­лю читати. Інколи беруся за «старе» – пробую зайнятися живописом, щоправда, рідко.

Кілька слів про сім’ю.

– У мене дві донечки. Старша, Вікторія, навчається на другому курсі юрфаку ЛНУ. Молодша, Ліля, – школярка. Зараз, у 10-річному віці, вона хоче стати і лікарем, і художником, і музикантом, і вчителем... Боюся, що вирішить стати ще космонавтом. Дружина Віталія працює юрисконсультом у Міжгірському професійному ліцеї та допомагає мені в роботі.



2017-12-23
переглядів: 1218
джерело: Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(11):

2018-03-23 позор
продажний , як влада заінтересована хаплик справі.

2018-03-23 Тамара Маркович
Павло насправді є дуже порядною людиною і хорошим адвокатом.У 2001 році подавала до суду за переведення на іншу посаду на роботі, налаштував мене захищатися в суді самій( на засіданнях була без адвоката),рішення суду було в мою користь,оплачувала тільки за написання заяви.

2017-12-31 кривци
злодюга який бере гроши вид обих сторин

2017-12-26 знаєме
проходилисьме

2017-12-25 Марюнич р
У Торуні буде другий завуч школи Бедек Оксана педагог вищого рівня

2017-12-25 ...
занотовано

2017-12-25 злодию
ти кидало не захисник

2017-12-24 юрист
часто трапляються випадки коли дружина пише заяву на чоловіка що той її побив, а як справа доходить до суду, бачить що вже біда, то миряться на суді

2017-12-24 Адвокат
наробити біди, наламати дров легко, а як вийти з сетуаціїї то ді звертаються до адвоката були випадки що сосіди чоловіка через дрібницю здали у поліцію, а потім йо засудили, а його жінка вдома із горя понервувалася померла, діти залишилися сиротами, а потім і чоловік у тюрмі помер, а все сталося через елементарну зависть, тож ніколи не здавайте людей бо будете жаліти все своє життя

2017-12-24 якщо
обдурили буде їм на совісті...тиж мене підманула тиж мене підвела...тиж мене молодого...сума зрозуму звела...

2017-12-24 адвокату луциферу
ти собако буть ти проклятий до семого поколиння за свои злодийськи дии иудо скильки ти обдурив биднихлюдей

свіжі новини:
(міжгір\'я)

свіжі коментарі:
(міжгір\'я)

всі коментарі

найбільше читають:
(міжгір\'я)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.