Сегодня 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

СПРАВЖНІЙ СИН СРІБНОЇ ЗЕМЛІ


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село майдан


СПРАВЖНІЙ СИН СРІБНОЇ ЗЕМЛІ

Михайло Волощук увійшов у новітню історію Закарпаття та України як досвідчений громадсько-політичний та державний діяч.

Майже 15 років він представляв область в українському парламенті. До цього йшов поступово і послідовно.

Народився М.Волощук 10 листопада у с.Майдан на Міжгірщині в багатодітній селянський родині. У 1948 році відмінно закінчив Майданську семирічну школу, мріяв стати вчителем. Вступив до Мукачівського пед­училища, але розраховувати на батьківську допомогу не міг і перевівся в кооперативний технікум, що підпорядковувався багатій Укоопспілці. Там вихованці отримували вищу стипендію, безкоштовний гуртожиток, талони на одноразове харчування в їдальні. Це суттєво полегшило вступ юнака у самостійне життя. Михайло, як випускник з червоним дипломом, включений до заповітних 5% випускників, які здобули право без вступних іспитів навчатися у вузах. Завдяки цьому був прийнятий до Львівського торгово-фінансового інституту. В 1957 році успішно закінчив цей вуз та отримав популярну й потрібну спеціальність «економіст — плановик торгівлі». Помітивши його здіб­ності і нахили до громадської діяльності, товариші запропонували йому, двадцятирічному студенту, посаду завідуючого відділом організаційної роботи одного з центральних райкомів комсомолу м.Львів. Потім він працює секретарем райкому, а згодом – Львівського міськкому комсомолу.

Але хіба може закарпатець жити без милих його серцю полонин та гірських рік? Тож 1959 року Михайло Юрійович повертається до рідного Закарпаття. Він став керівником відділу пропаганди і культурно-масової роботи обкому комсомолу. Згодом обирається другим, а невдовзі й першим секретарем Закарпатського обкому комсомолу. Опісля Михайло Юрійович закінчив аспірантуру і успішно захистив кандидатську дисертацію з економіки в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. В статусі кандидата наук майже упродовж трьох років працював першим секретарем Воловецького райкому партії. Тут за ініціативою М.Волощука була розроблена і прийнята програма «Ленінська трирічка» в якій було конкретно визначено що будується в районі і в які строки, щоб покращити економічне життя горян. За роки секретарювання Михайла Юрійовича невпізнанно почав змінюватися очолюваний ним гірський край. Але в кінці березня 1970 року його перевели інспектором ЦК КПУ. Праця нашого краянина на цій посаді відзначена орденом «Знак пошани». У 1974-му повертається додому, його обрали головою Закарпатського облвиконкому. Здобуті знання і досвід, закарпатський патріотизм, й самовідданість і наполегливість Михайла Юрійовича за десятилітнє керівництво найвищим органом представницької влади Закарпаття втілилися в реальні позитивні зміни в економіці, освіті, культурі, соціальній сфері, інших галузях суспільного життя нашого краю. Йому не бракувало ініціативи, вміння і наполегливості. Давалися взнаки його компетентність, авторитет, ділові відносини з урядами України і СРСР, союзними та республіканськими міністерствами і відомствами.

Дві п’ятирічки (1975—1985 рр.) стали найбільш плідними в економічному і соціально-культурному розвитку Закарпаття. Тоді створено 52 тисячі робочих місць. Запрацювали близько 30 філіалів великих промислових підприємств. Почалося будівництво нових заводів в Ужгороді —«Електродвигун», у Мукачеві — «Карпати», у Перечині й Великому Березному — «Стеатит», Волівці — «Електрон». Зміцніли об’єднання «Сільгосптехніка», «Сільгоспхімія» та інші важливі підрозділи. Почалося будівництво заводів залізобетонних виробів, було створено нові трести «Сільбут», «Курортбут» й будівельні управління.

Лише за одну п’ятирічку (1975—1980 рр.) в області побудовано шкіл на 37 тисяч учнівських місць, з них за рахунок держави — менша половина, а більша (на 22 тисячі місць) — за кошти колгоспів, радгоспів, промислових підприємств.

За роки його керівництва облвиконкомом збільшилося спорудження шляхів, житла, очисних споруд, водовідводів, поліпшувалось торгово-побутове, медичне, культурне обслуговування населення, особливо гірських районів, до яких Михайло Юрійович виявляв особливу турботу, бо добре знав умови їхнього життя.
Неймовірних зусиль доклав й для вирішення питання заборони будівництва Пістрялівської радіолокаційної станції.

Михайло Юрійович і сьогодні продовжує жити проблемами Закарпаття, на усіх рівнях, де і як може, боронить інтере­си нашого краю. Робить це, як голова асоціації колишніх депутатів місцевих рад усіх скликань, як справжній патріот і просто як мудра, чесна людина. Заслуговує справедливої оцінки і визнання його невтомна будівнича патріотична діяльність. Він зберігає витримку, поводиться гідно, живе скромно, відверто дивлячись у вічі. З болем переживає, як з року в рік руйнуються заводи й цехи, сільськогосподарські комплекси, будинки культури, побуту і зв’язку, в які свого часу було вкладено багато сил і коштів. Нинішнім і прийдешнім поколінням Закарпатців є з кого брати приклад, на кого орієнтуватися, з ким звіряти свої помисли і вчинки.

Заслуги талановитого українського політика, державного діяча, народного депутата кількох скликань, кандидата економічних наук, почесного ректора УжНУ не перерахувати. Його працю відзначено орденами Трудового червоного прапора, «Знак пошани», «За заслуги» III ст., князя Ярослава Мудрого, почесними грамотами Верховної Ради і Ради Міністрів України.

Шановний Михайле Юрійовичу!
Щиро вітаємо вас з днем народження! Всі, кому доводилось працювати пліч-о-пліч з вами, завжди з приємністю згадують моменти як ділового, так і просто людського спілкування. Ви є людиною справи, яка добре знає і вміє, що і як треба робити, здатною розуміти людей, вирішувати їхні проблеми. Вони створили вам заслужений авторитет і повагу серед трудівників області, а також за ії межами. Приєднуємось до них.
Вітаючи вас з днем народження, бажаємо, шановний Михайле Юрійовичу, доброго і тривалого карпатського здоров’я, сімейного благополуччя, Божої благодаті, подальших успіхів у житті.

За дорученням президії Мукачівської райради ветеранів України почесні ветерани України
Голова ради І.Качур.
Заступник голови райради,
відповідальний секретар Ф.Кінч.



2015-11-12
переглядів: 1187
джерело: новини Закарпаття

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(1):

2015-11-13 Іван
Ганьба комуністу

свіжі новини:
(майдан)

свіжі коментарі:
(майдан)

всі коментарі

найбільше читають:
(майдан)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.