Сегодня (23 февраля 2018 года) 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

ОСАННА!


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село запереділля


ОСАННА!

Неділ 6, Великого посту. Вербна неділя.

Вхід Господній у Єрусалим


В ім'’я Отця, і Сина, і Святого Духа


Ах, яке чудове, яке гарне, яке радісне слово пролунало сьогодні з євангельських сторінок - Осанна! Перекладачі Євангелія і на слов'янську, і на українську мову залишили його без перекладу, - можливо, просто тому, що воно як радісний вигук ніякого перекладу не потребує, а може тому, що хотіли, щоб і ми, майбутні читачі Священного Писання, почули, відчули разом з усім народом єрусалимським торжество надії, радість звільнення, радість перемоги. Осанна - порятунок! Осанна - допомога! Осанна - слава!


Збувається тисячолітня надія дітей занепалого Адама, висушуються сльози спокушеної праматері Єви: гряде Господь на вільну кару «нас заради людей і нашого заради спасіння»! От чому зібралися радісні юрби біля Золотих воріт Єрусалиму, от чому і чоловіки, і жінки, дорослі й діти «єдиними устами і єдиним серцем» підносять до здивованих небес це радісне, це дзвінке слово «Осанна!» Здається навіть, що й немовлята в цю дивну мить єднання в радості згідно й спільно з усіма радісними громадянами єрусалимськими підносять вдячну пісню своєму Спасителю й Богу. Недарма сказав пророк: «...з вуст немовлят і грудних дітей Ти створив хвалу» (Пс.8.3), тому що якщо вже і їх змусять мовчати, тоді воістину «камені заголосять» (Лк.19.40)!


Як всі вони сподівалися, як народ Божий чекав Того, заради Якого весь кам'янистий спуск із Єлеонської гори був вистелений зеленими віттям й одежею, у захопленому пориві зірваною з плечей! Як вони чекали свого Царя, що прийде до Свого народу й урятує його не в ім'я римського кесаря, не в ім'я завойовника-язичника, а «в ім'я Господнє», в ім'я Того Самого Бога, Що обіцяв їм: «...і буду жити серед синів Ізраїлевих, і буду їм Богом» (Вих.29.45). І от Він, довгоочікуваний, прийшов! Прийшов, прийнявши на Себе «зрак раба» (Флп.2.7), тобто зовсім не так, як приходять царі земні, - не в славі й торжестві, а в лагідності й приниженні. «Прийшов до своїх, і свої Його не прийняли» (Ін.1.11).


Так, вони, вибраний народ Божий, так і не довідалися того, «що служить до миру його» (Лк.19.42). Вони прикро помилилися, приймаючи царя Небесного за царя земного. Вони заблудилися в міркуваннях, загрузли в політичній боротьбі, у своїх амбіціях і страстях. Але не випадково, не стихійно відбулася ця фатальна омана цілого народу, а по премудрому промислу Божому. От як говорить про це апостол Павло у своєму Посланні до римських одновірців: «Невже вони спіткнулися…, щоб зовсім упасти? Ні. Але від їхнього падіння порятунок язичникам, щоб збудити в них ревнощі. Якщо ж падіння їх - багатство світу, і збідніння їх - багатство язичникам, то тим більше повнота їх» (Рим.11.11,12).


Христос не виправдав надії іудеїв тільки тому, що Він кликав їх на Небо, а вони віддали перевагу землі. «Грядий в ім'я Господнє» не виправдав надій шукаючих «всі царства світу і славу їх» (Мв.4.8), і вони впали, забувши всього через п'ять днів щасливе й радісне слово «Осанна!», замінивши його злісними криками й закликами розіпнути Того, Кого вони з такою радістю, так самозабутньо зустрічали біля міських воріт кілька днів тому.


Але це падіння їхнє парадоксальним чином зробилося «багатством світу» саме внаслідок того, що «Новий Ізраїль» - свята Церква Христова - постала і ствердилася «ревнощами язичників», наших з вами предків по крові, які «колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані» (1.Пет.2.10). Помилувані - тому що далекі предки наші добре засвоїли заклик Христів: «Шукайте ж раніше Царства Божого й правди Його» (Мв.6.33) і віддали перевагу вбогості духовній славі всіх царств земних.


Доки ми з вами залишимося вірні цьому вибору наших пращурів, доки не проміняємо свою надію співцарювати із Христом у Його Небесному Царстві на успіхи й процвітання земного царства нашого, доти не втомляться наші руки здіймати вгору нехай не розкішні пальмові гілки, але скромні гілочки весняної верби, доти, зустрічаючи свого Лагідного Царя, буде народ Божий, Новий Ізраїль, свята Церква Христова виголошувати, радіючи і радуючись, це чудове, це дзвінке слово, зрозуміле без перекладу всім народам землі: «Осанна! Осанна Синові Давидовому! благословенний Хто йде в ім'я Господнє! осанна у вишніх!» (Мв.21.9). Амінь.


http://chorna-gora.at.ua/news/osanna/2013-04-29-595
2013-05-02
переглядів: 1382
джерело: о. Сергій Ганьковський

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(запереділля)

свіжі коментарі:
(запереділля)

всі коментарі

найбільше читають:
(запереділля)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.