Сегодня (23 февраля 2018 года) 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

ВЛАДА «В'’ЯЗАТИ І ВИРІШУВАТИ»


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село верхній студений


ВЛАДА «В'’ЯЗАТИ І ВИРІШУВАТИ»

В ім'’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Від Матвія, розділ. 9, вірш 1-8

1 Тоді Він, увійшовши в човен, переправився назад і прибув у Своє місто.

2 І от, принесли до Нього розслабленого, покладеного на постелі. І, бачачи Ісус віру їх, сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої.

3 При цьому деякі із книгарів сказали самі в собі: Він богохульствує.

4 Ісус же, бачачи думки їх, сказав: для чого ви мислите лихе в серцях ваших?

5 Що легше сказати: прощаються тобі гріхи, або сказати: устань і йди?

6 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, і тоді говорить розслабленому: устань, візьми постіль твою, і йди в дім твій.

7 І він устав, взяв постіль свою й пішов у дім свій.

8 Народ же, бачивши це, зачудувався й прославив Бога, що дав таку владу людям.

У нас, людей, не так, як у Бога: Він все дає безкоштовно, тому що Бог - Сама Любов; тому й усе, що виходить від Нього, називається благодаттю, благим дарунком, безцінним подарунком нам, людям. Тому що якими грошима оцінити саме життя, здатність ди-хати і чути, можливість споглядати да-лекі зорі і вдивлятися в очі коханих? У роді людському, у роді «прелюбному і грішному», все не так. Тут за все треба платити, і тому все у світі нашому має свою ціну, все «обчислено... зважено... і розділено» (Дан.5.26-28), усе пораховано і оприбутковано.

І, звичайно, мова тут іде не тільки про речі матеріальні й відчутні - свою ціну має і кожний душевний рух, почуття й переживання, порок і чеснота. Природа занепалої людини така, що вона якщо й не вимагає неодмінно нагороди за всяку добру справу, то вже віддячити за неї повинна обов'язково. Неспроста Син Людський, посилаючи улюблених Своїх учнів на служіння і проповідь, говорить їм: «хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром одержали, даром давайте» (Мв.10.8). Як бачимо, навіть найдостойніші з людей мають потребу в такому нагадуванні. Це Бог може прощати «до семидесяти сімдесят разів» (Мв.18.22) на день; людина ж, навіть прощаючи ворога свого, занадто часто збирає йому на голову «палаюче вугілля» (Рим.12.20). Такий от своєрідний подарунок, таке от цілком безкорисливе приношення...

Бог, що втілився, тобто Бог, що став Людиною, приречений, як і звичайний смертний, приймати від оточуючих Його людей віддяку за всякий Свій учинок, за всяке добро, що твориться Ним для роду людського. Це адже в Його ж батьківщині вигнали Його геть із рідного міста «і повели на вершину гори, на якій місто їх було побудоване, щоб скинути Його» (Лк.4.29). Це адже все в тому ж Капернаумі, у невигубній гордині своїй, «що до неба вознеслася» (Мв.11.23), як би в «подяку» за зцілення людини, що мала суху руку, фарисеї «мали раду проти Нього, як би погубити Його» (Мв.12.14). Усе вийшло так, як і пророкував пророк: «І чекавх соскорбящего, і не бе, і що утішають, і не знайшов. І давши в їжу мою жовч, і в спрагу мою напоївши мя оцта» (Пс.68.21,22). Тим і скінчилося: за милість - оцет, за Життя Вічне - розп'яття!



Наше служіння один одному незрівнянно служінню Сина Божого. Хоча, звичайно, у кращих своїх проявах людина здатна на багато чого. Наслідуючи свого Спасителя, вона, можливо, «покладе душу свою за друзів своїх» (Ін.15.13), пожертвує дві останні лепти, «всю їжу свою» (Мк.12.44), як це зробила бідна вдова, але все-таки мало хто з нас погодиться безмовно нести даремну ганьбу, цинічний наклеп, демонстративну невдячність, ті самі моральні «оплювання і зневажання», які безмовно й смиренно поніс Син Людський.

А тим часом «раб не більше пана свого, і посланник не більше того, що послав його» (Ін.13.16). Такі ж книгарі й фарисеї, такі ж лжеправедники, як ті, що гнали Христа двадцять століть тому, і сьогодні з тією ж люттю і з тією же жорстокістю будуть гнати нинішніх посланників Христових. Невдячність, ненависть, глузування й презирство насправді повинні бути долею тих, хто, наслідуючи свого Вчителя, «служить справі, а не особам». Таланти, дарунки Божі взагалі дорого коштують. Хто й коли любив і почитав носіїв владної харизми? Ще Пушкін навідліг і різко вказав нам наше місце: «Жива влада для черні ненависна, вони любити вміють тільки мертвих»!

«Наскільки ж» ненависна «влада в'язати й вирішувати», влада, що дана була слабким і грішним «людям» (Мв.9.8) Самим Господом нашим Ісусом Христом! Відношення до носіїв такої влади, відношення до священиків і єпископів Церкви Христової - вірний індикатор того, з ким ми: із книгарями із сьогоднішнього євангельського читання, які «сказали самі в собі: Він богохульствує» (Мв.9.3) у відповідь на слова Христові: «чадо! прощаються тобі гріхи твої» (Мв.9.2), або із Христом Спасителем.

По великому рахунку «влада в'язати й вирішувати» дана кожному християнинові, як говориться - «у межах його компетенції», тому що простити й проклясти може кожний. Але вибачивший зрадництво, якщо він, звичайно, Христів учень, повинен бути готовий до того, що прощений замість подяки й каяття просто плюне йому в обличчя. От чому сьогодні, коли за літургією читається євангельська розповідь про прощення гріхів, йому передує заклик апостола Павла з послання до Римлян: «у ретельності не слабшайте; духом полум'янійте; Господу служіть; утішайтеся надією; у скорботі будьте терплячі, у молитві постійні... Благословляйте гонителів ваших; благословляйте, а не проклинайте» (Рим.12.11,12,14). От би чому навчитися хоч у малій мірі! Амінь.



2013-08-11
переглядів: 756
джерело: о. Сергій Ганьковський. Чорна гора

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(верхній студений)

свіжі коментарі:
(верхній студений)

всі коментарі

найбільше читають:
(верхній студений)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.