Сегодня (23 февраля 2018 года) 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

Віталій Шелемба: “Відміна мораторію на експорт кругляку без перебільшення стане катастрофою для краю”


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

все закарпаття


Віталій Шелемба: “Відміна мораторію на експорт кругляку без перебільшення стане катастрофою для краю”

Чи можна в нинішній ситуації в Україні домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі? Чи справді роль громадськості є суттєвою у всіх цих процесах? Про це нинішня розмова з головою громадської організації «Чисті Карпати» Віталієм Шелембою.

Пане Віталію, чим займається ГО «Чисті Карпати» та яка мета його створення?
Популяризація Закарпаття як туристичної перлини України та залучення громадськості до активної участі у захисті довкілля, громадський контроль за роботою лісової галузі. Ми бачимо, що люди дедалі більше переймаються екологічною чистотою середовища свого проживання та усвідомлюють, що добробут Закарпаття та його соціально-економічний розвиток напряму залежить від роботи лісової галузі. Саме тому кожен небайдужий мешканець Закарпаття бачить, що просто довіритися чиновникам від влади та лісового господарства не можна: мова не йде про критику їх роботи, а про необхідність контролю їх діяльності і, зрештою, треба допомагати їм бути чесними та відповідальними. Щоб громадський контроль був ефективним, а не голослівним, потрібне хоча б початкове базове розуміння лісової галузі та довкілля.
Наскільки дієвою нині є позиція громадськості?
На моє глибоке переконання, домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі без активної позиції громадськості неможливо. Поясню – чому. По-перше, ліс зараз надзвичайно ласий та дорогий шматок народного багатства і доступ до нього передбачає можливість швидко розбагатіти нечесним чиновникам. Згадайте недавні сюжети про статки лісівників навіть не першої величини, показані центральними каналами. Не менше на цьому наживаються і звиклі до старих методів роботи правоохоронці, які «в темі» теж. По-друге, вся вертикаль виконавчої влади ніяк не в змозі відмовитися від надходжень до бюджетів від лісу. Будьмо відверті, який очільник району або тієї чи іншої територіально-адміністративної одиниці дивиться у майбутнє далі, ніж чергові вибори, тобто на довгострокову перспективу, без якої розвиток лісової галузі неможливий? Всі заклопотані тим, як би більше зрубати, продати, а в ряді випадків і привласнити, якомога більше коштів за менший відрізок часу. Те ж саме відбувається і в сфері управління лісами, де кожен керівник обмежений короткотерміновим контрактом, а його кар’єра значною мірою залежить від вищого керівництва галузі та здатності виконувати накази «зверху». У них, у свою чергу, така ж ситуація: нинішні високопосадовці знають, що довго втриматись у кріслі шансів мало і, відповідно, довгострокова перспектива їм мало цікава. Тому тільки активний, грамотний громадський контроль якраз є тим запобіжником, що може стримати знищення лісів і, як наслідок, запобігти негативним явищам у соціально-економічній та екологічній сфері на сьогодні.
Згідно з офіційними даними ЗОУЛМГ, ситуація не така вже й критична, навпаки, лісу вирубують майже на 50 % менше, ніж природній приріст, з самовільними рубками борються. Ви довіряєте офіційним даним?
За 6 років досить активного та глибокого вивчення лісової галузі краю у мене сформувалася чітка позиція щодо офіційної лісової статистики та її співвідношення з реаліями. Наприклад, приріст лісу, яким люблять оперувати лісові чиновники, навіть без поглибленого аналізу викликає сумніви. Насамперед через очевидні розбіжності даних базового лісовпорядкування з фактичною структурою лісового фонду. Особливо ця різниця відчутна у лісофонді колишнього Агролісу, а це понад 100 тис. га лісових площ. Наприклад, лише у Тячівському районі на сотнях гектарів лісовпорядкування з давніх часів показує зрілий і перезрілий смерековий ліс, а насправді там лише ялівець. Щоб рахувати цифри приросту, потрібно мати коректні вихідні дані, які не можна отримати без точного лісовпорядкування, а якісне лісовпорядкування, в свою чергу, потребує коштів, які не кожне лісове господарство може собі дозволити. Також загальновідома проблема Карпатського регіону – це усихання смерекового лісу. Погодьтеся, не треба бути великим експертом аби розуміти, що на площах, де йде масове всихання лісу, треба говорити не про природній приріст, а скоріше про зменшення кубомаси. Це ж стосується і перезрілих смерекових насаджень у важкодоступній гірській місцевості, тобто у перезрілих лісах теж нема приросту, а йде зворотній процес. Іншим важливим та відомим фактором, що впливає на точність розрахунків приросту кубомаси, є тіньова заготівля деревини, яка за різними оцінками складає не менше 50 % від офіційної заготівлі. Повірте, це все добре відомо і владі, і лісникам. Складалася така ситуація десятиліттями, а тому, ще раз наголошую, без активного громадського, медійного тиску на владу, лісників та й правоохоронну систему, ситуацію не виправити.
З ваших слів, мало не всі лісівники – нечесні на руку. напевно що не можна всіх однієї лінійкою міряти…
Ні! Я хотів би зробити застереження та закликати громадян не вдаватися до масових звинувачень рядових працівників лісової сфери! Повірте, основна маса тих, хто там працює, сумлінно виконує свої обов’язки та дійсно вболіває за долю лісу. Продовжуючи думку, хочу зауважити, що, не зважаючи на зміну назви, поліція та й інші правоохоронні органи до цього часу не відмовилися від практики маніпулювання показниками ефективності роботи та «грішать» фабрикуванням справ проти рядового майстра лісу. Інколи за неправильно виписаний віз дров для опалення можуть роздути гучне розкриття, метою якого є показати боротьбу з лісопорушеннями, а насправді відвернути увагу від дійсно масштабних зловживань. Свого часу один мій знайомий міліціонер, зараз колишній, прямо казав, що в селах показники робити нема на кому, окрім лісників та працівників органів місцевого самоврядування. Це абсолютно ненормальна ситуація, і чесний працівник лісу також потребує захисту, як і сам ліс, у тому числі і громадського.
В Україні ще не стихла полеміка щодо відміни мораторію на експорт лісу кругляка. Чим, на вашу думку, може зашкодити для економіки та лісової галузі дозвіл експорту лісу круглого.
Відслідковуючи дискусію навколо цього питання, можна зробити висновок, що лобісти відміни мораторію стали надзвичайно активними останнім часом. Ціла армія експертів розповідає суспільству, яке благо для економіки та й галузі приносить така відміна. Насправді, на мою думку, наразі деякі групи впливу в МІНАПК намагаються взяти під контроль лісову галузь з метою отримання нелегального прибутку. Згадайте, як щось подібне відбувалося за минулої влади, коли лісовим господарствам зверху доводили плани, куди і за якими цінами експортувати ліс, при цьому самі лісгоспи були змушені перекривати збитки від таких оборудок. Зараз ситуація ще гірша, бо у зв’язку з війною, яка суттєво погіршила економічну ситуацію в державі, відбувся дуже великий дисбаланс у цінах на сировину в Європі та Україні. Іншими словами, європейському переробнику значно вигідніше купувати в Україні ліс зараз, ніж, скажімо, три роки тому. Інший аспект – це протекціоністська політика європейських урядів для власних роботодавців, яка полягає у гнучкій податковій системі, доступу до дешевих, а подекуди і безвідсоткових кредитів підприємствам, що створюють робочі місця. Скажіть, будь ласка, як може вітчизняне переробне підприємство в таких умовах конкурувати з іноземним? Відповідь: ніяк. Наведу приклад: лише по Тячівському району вже зараз лісові господарства не в змозі задовольнити попит місцевих лісопереробників. У таких умовах навіть важко уявити, що станеться, якщо, наприклад, Брустурянське ДЛМГ по рознарядці зверху буде змушене відвантажувати ліс у круглому вигляді на експорт. Так, у короткотерміновій перспективі збільшиться виручка та відрахування до бюджетів самого ДЛМГ але це триватиме дуже недовго, бо попит значно перевищує наявні доступні на сьогодні лісові ресурси. Не забуваймо, що роботу ДЛМГ не можна міряти лише економічними показниками, найголовніше завдання ДЛМГ – забезпечити сталий розвиток лісового господарства, дотримувати баланс між заготівлею та відновленням лісових ресурсів. Цей баланс вже давно порушений, а якщо ж мораторій буде відмінено, це без перебільшення катастрофічна ситуація для краю в економічному та соціальному плані вже в найближчій перспективі. Невеликі лісопереробні підприємства, на яких працює місцеве населення, просто збанкрутують. Враховуючи попит на деревину за кордоном та «апетити» кураторів галузі, за кілька років буде вирубано та вивезено увесь ліквідний ліс, а на його відновлення піде не один десяток років і не один мільйон гривень з держбюджету. Це без врахування збитків держави від фінансової підтримки територій, в економіці яких лісопереробка має бюджетоутворююче значення.
Віталій Шелемба: “Недобросовісні ділки, які бажають швидко розбагатіти, внаслідок контролю експорту деревини будують свої розрахунки на дуже короткострокову перспективу і мають на меті виключно власний фінансовий інтерес, тим паче, що більшість їх в Києві і жодним чином не переживають, що ж там будуть люди робити в Рахові, Тячеві чи Міжгірщині наступні 20-30 років. Саме тому з метою недопущення такого розвитку подій мають об’єднатися органи місцевого самоврядування, лісові господарства, бізнес та громадські організації”.

Насамкінець хочу ще раз закликати громадськість, лісників та бізнес відповідально ставитися до природи, окремо, бізнес та лісників – не піддаватися бажанню заробити багато й зараз, бо природа таких помилок не прощає і за них розплачуються наступні покоління, а громадськість – активно цікавитися і вникати в проблеми екології та лісового господарства, бити по руках нечесних «ділків», які прагнуть лише набити кишені та живуть за принципом «після нас хоч потоп». Позитивним моментом для громадського контролю є нещодавня зміна КМУ правил санітарних рубок, зокрема, передбачені включення до складу комісій, що дають висновок на рубку, представників органів місцевого самоврядування. Це правильне рішення, яке допоможе запобігти зловживанням при таких рубках. Пам’ятаймо, навіть недосконале законодавство при вмілому застосуванні та знанні предмету дає достатньо важелів громадському контролю за дотриманням порядку ведення лісового господарства та екологічною безпекою. Все залежить від бажання та усвідомлення особистої відповідальності.

Спасибі за розмову!



2016-11-15
переглядів: 1085
джерело: zakarpattya.net

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(2):

2016-11-17 чуп ваня
но що варгуне помальовалити кафе скоро помалюют твое личко та светину малу обись нестучав молодець рись та фос бистрий за вами

2016-11-16 ЗалУпа
Доскакалися дебіли.

свіжі новини:
(закарпаття)

свіжі коментарі:
(закарпаття)

всі коментарі

найбільше читають:
(закарпаття)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.