«Я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування». Астанавітєсь вже))))

Розмова з "великою" людиною


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село верхній студений


Розмова з

Прочитавши статтю Філософа , зрадів, що ще хтось переймається проблемами села. Тому вирішив приєднатися до нього і розповісти про свою недавню розмову з п. Кічковським М.М. Це відома в нашому краї, поважна людина, колишній голова обласної ради, зараз депутат облради і просто звичайна людина, яка, живучи за межами рідного села, не забуває про нього.

Михайло Михайлович часто навідується до нас – в Верхній Студений, спілкується з земляками, родичами. Нещодавно був, і ми розмовляли про життя-буття ( яка цього року стоятиме погода : спекотна, чи не дуже; скільки вівці дадуть молока; яким буде урожай картоплі…) Непомітно перейшли і на політичні реалії, і на проблеми рідного села, зокрема про будівлю колишнього садика. Він розповів мені, що колись ,будучи головою обласної ради, до нього приходили з Студеного двоє поважних людей: Славець Василь Федорович (голова села) і Косюч Федір Степанович( директор школи с.Н.Студений, однокласник п.Кічковського, «посол доброї волі») , попросити грошей на побудову нового дитячого садочка. Здивовано відповів їм :
« Так у селі був новенький садок, чого ж ти його продав? От тепер іди до господаря і викупляй». Нічого не вирішили. Пішли. Через місяць приходять і кажуть, що, мовляв, не можна уже садок повернути, поможіть нам відкрити новий. Куди подінешся? Добру справу робити треба. Я посприяв , відкрили новий у школі ( орендували два класні приміщення).
А нещодавно я розмовляв зі священником, який у моїй батьківській хаті зараз живе, то той мені розповів, що вони мали бажання будівлю дитсадка викупити для потреб церкви ( щось на кшталт дитячого реколекційного центру). Знайшли власника, ( той живе у селі Пилипець), говорили з ним. Власник готовий продати будівлю за 30000 доларів, і за 25000 може би продав, тільки заявив, що всі папери оформляйте самі. Порадившись, церковна громада вирішила, що це є задорого для неї. За такі гроші краще побудувати нову будівлю, тим паче земля в наявності є.
Так і далі стоїть пусткою двоповерховий будинок. Оскільки, садок на території школи знаходиться, то я рекомендував би депутатам села прийняти відповідне рішення: «Зобов’язати господаря будівлі в річний термін привести все до ладу і використовувати за призначенням (невідомо ,правда, на яких умовах здійснювався продаж ). Якщо цього не буде – прийняти рішення по поверненню на користь сільради».

Не можу не прокоментувати слова п.Кічковського.
Зараз, як уже відзначалося, використовують як садок 2 кімнати на другому поверсі в приміщені школи. Спальня і ігрова разом, ліжок - 20, дітей – 25. Потрапити туди можна лише через чорний хід, стрімкими сходами. Через клас – спортзал. Урок фізкультури часто припадає на час коли малеча спить. Мені особисто, як батькові, хочеться, щоб мій син грався і навчався у сучасному дитячому закладі. Моя думка, що в крайньому разі сільрада і 25000 доларів могла б знайти, і викупити будівлю, щоб відремонтувати і повернути дітям просторий будинок.
Розмовляючи з п.Кічковським, не зміг я і оминути болючої для мене теми – вивозу лісу. Не будемо говорити про те, що нищимо природу, ми ж бо нищимо і наші дороги. Вони зараз в такому стані, що дивитися без сліз не можна. Михайло Михайлович зауважив, що, буваючи часто в Стригальнях, він бачив, як селом везуть ліс не на лісовозах, ті чекають на центральній трасі. Мовляв, він звертався до голови сільради, щоб так робилося і в нас, але ,на жаль, до рекомендацій не прислухаються. Хоча, мені відомо, що відповідне рішення сесії сільської ради про заборону перевезення лісу селом існує. Це вже зовсім інше питання, чому воно не виконується.
Закон ж бо, як дишло : куди йшло – туди й вийшло. Ой, та чи для всіх?



2013-05-19
переглядів: 1043
джерело: Сергій Росада

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(верхній студений)

свіжі коментарі:
(верхній студений)

всі коментарі

найбільше читають:
(верхній студений)



© Сергій Росада 2013-2018, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.