Сегодня (23 февраля 2018 года) 1419-й день войны на Донбассе. Великая Отечественная война длилась 1418 дней....

ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ!


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

все закарпаття


ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ!

Одне з найпочеснiших мiсць серед традицiйних свят українського народу посiдає свято Йордану Водохреща. Воно прийшло разом iз запровадженням християнства i знаменує хрещення Iсуса Христа на рiчцi Йорданi. Це родинне свято з кутею, колядками, ряженими i дiвочими ворожiннями. Саме цього дня двi тисячi рокiв тому Iсус Христос, маючи тридцять рокiв вiд роду, був охрещений Iваном Хрестителем (Предтечею). Вечiр напередоднi Водохреща майже точно повторює Святий Вечiр з усiма його традицiйними стравами. А вже наступного дня починається голодна кутя», бо нiхто вже не запрошує за стiл i нiхто не пригощає духiв померлих родичiв, як це робилося на Святвечiр. На Водохреща пiсля церковноï служби святили воду. Парубоцькi громади заздалегiдь прорубували в рiчцi ополонку у формi хреста, хрест iз льоду поливали буряковим соком i прикрашали сосновими гiлками. Бiля ополонки збиралися люди, сюди приходив священик i пiсля молитви тричi занурював срiбний хрест у воду. Люди пiдходили до ополонки, набирали свяченоï води. Тут же випивали декiлька ковткiв, щоб бути здоровiшими, вмивалися, щоб змити всi зурочення, щоб не болiла голова», промивали очi й вуха щоб не болiли», а вже потiм iшли додому. Споконвiку водi приписували магiчну силу. Ще й сьогоднi iснують явища, якi сучасна наука пояснити не може. Це, перш за все, феномен Йорданськоï води. Вода, набрана у будь-якому водоймищi рiчцi, озерi, ставку, криницi, навiть бiжуча вода iз кранiв у мiських квартирах у нiч на Водохреща (до 5 години ранку), буде свiжою протягом року (перевiрено), вона не має затхлого запаху, не застоюється, чого нiколи не буде зi звичайною водою. В Украïнi вiрили й вiрять (i не безпiдставно) у цiлющу силу Йорданськоï води. Нею лiкували рiзнi хвороби у людей i тварин, окроплювали породiллю, очищали вiд зурочень, нею виганяли нечисту силу з осель та обiйстя, тому в домi впродовж усього року тримали Йорданську воду, яка i рiк, i два не псувалась, а завжди була свiжою i придатною до користування. На Водохреща деякi смiливцi навiть купалися у прорубаних ополонках. У народi кажуть, що той, хто скупається на Йордань, цiлий рiк не хворiтиме, бо в цей день хрестили Iсуса Христа. Дома господар скроплював свяченою водою город, реманент, худобу, хату, а на останку всi кути, стiни, вiкна, пiч та мисник у хатi, знову всi випивали свяченоï води i лише тодi сiдали за стiл снiдати, бо до цього часу нiхто й риски в ротi не мав. Пiсля безсонноï ночi i ситного снiданку дорослi лягали перепочити, а молодь влаштовувала своï розваги i забави. Як пише О. Воропай, На колишнiй Гетьманщинi парубоцтво мало такий звичай: по обiдi на Водохреща сходилися на льоду хлопцi з двох сусiднiх сiл або двох куткiв» того самого села i билися навкулачки: хто кого переможе! Переможцi забирали собi орден» хрест, вирубаний на льоду». У цей день щедрують, причому щедрувати ходять жiнки. Щедрiвки дуже подiбнi до колядок. У них теж возвеличуються i вшановуються Iсус Христос, Матiр Божа, святi. У них, як i в колядках, звучать побажання щастя, здоров'я, достатку. У деяких щедрiвках злегка на- тякається або ж вiдверто вимагається подарунок за щедрування, як це можна простежити у щедрiвцi, наведенiй нижче: Щедрик, ведрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кiльце ковбаски. Винесiть книш, бо впущу в хату миш. Винесiть ковбасу, бо всю хату рознесу.



2015-01-19
переглядів: 1023
джерело: http://chas-z.com.ua/

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(0):

свіжі новини:
(закарпаття)

свіжі коментарі:
(закарпаття)

всі коментарі

найбільше читають:
(закарпаття)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.