Олександр Доній: Україні необхідна зміна президента в першу чергу, будь-яка заміна Порошенка вже буде позитивом!!!

Місцеве самоврядування і МИ


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село верхній студений


Місцеве самоврядування і МИ

Наприкінці березня, коли інформаційний простір України був насичений повідомленнями про київський снігопад, про київську владу, киян, опозицію, українську владу у світлі цього катаклізму, у програму «Сьогодні про головне», яка виходить на телеканалі ТВі, був запрошений Олег Соскін, економіст, політолог, директор Інституту трансформації суспільства. Ось що він розповів про владу Цюріха. «Наш інститут робить багато навчальних візитів з метою вивчення муніципального досвіду інших країн. В кінці 2009 року ми були в Швейцарії у місті Цюріх, де зустрілися з мером міста. Жінкою непомітною в плані харизми, але відповідальною, виваженою, знаючою. Українські мери задавали різні питання і зокрема таке: ось у вас виникла ситуація і ви не можете з нею впоратися і пояснити міській громаді чому ви не можете повінь зупинити, чи електрики нема, чому сміття не возите, чи раптом сніг випав. Вона каже: через півгодини, якщо я не даю відповідь, починають збиратися члени громади. Через годину під нашою міською радою, ратушею, буде стояти від 10 до 20 тисяч людей. Якщо не зберуться терміново мої депутати, не буде деталізованої відповіді на те, що я роблю і збираюся робити, то протягом двох годин під стінами ратуші вже збереться до 100 тис. мешканців Цюріха. А якщо ми і далі не даємо відповіді і не реагуємо, то нас всіх, поряд ратуші річка тече, в ту річку і кинуть. І зроблять правильно, тому що це їх право. Вони обрали мене і депутатів для того, щоб ми вирішували проблеми громади і відповідали за їх вирішення. Що робить місцева влада будь яка і будь де? Вона надає послуги. За рахунок чого? За рахунок наших грошей, збираючи в нас податки.»

У нас, як і в Швей-царії, теж існує самоврядування. Але звичайно ж, воно не швейцарське, а українське, в нашому випадку ви-ноградівське. Скільки людей збереться під стіни нашої міської ради, якщо погасне світло чи почнеться повінь? Питання риторичне. Бої-мося, що при існуванні величезної кількості партійних, громадських організацій нікому навіть в голову не прийде зайнятися організацією якоїсь реакції громади, хіба що підвернуться якісь вибори і шефи згорі дадуть відмашку. Хоча хаотичне обурення цілком можливе, але, думаємо, десь через тиждень після колапсу. Дехто схильний це називати поміркованістю і толерантністю, у нас з цього приводу дещо інша думка. Причини такої ситуації ми і хотіли трохи дослідити. А допоможе нам в цьому Федір Щубер. Так - так, він нікуди не подівся наш Федір Дмитрович і продовжує виявляти інтерес і завидну постійність в питаннях правозахисних, гостро реагувати на всякого роду соціальні проблеми… Але вже не у нас, а аж у Міжгірському районі. Що саме там відбувається і причому там Щубер, він розповів нам минулого вівторка.


- Родом я із села Верх-ній Студений, Міжгірського району. Там народився, там прожив 20 років свого життя, поки не взяли в армію. Звичайно ж, я відвідую свою маленьку батьківщину, зустрічаюся з рідними, з друзями дитинства. Село налічує приблизно 1,7 тис. населення, його протяжність приблизно 15 км. Минулого року, у вересні, я навідався в село і вирішив піти по гриби. І знаєте, я не впізнав ліс мого дитинства. Склалося таке враження, що його почала вирубувати та нищити монголо-татарська орда. Згодом я навідався у сільську школу і знайшов її без змін, хіба що більш явними стали руйнівні процеси часу. Але директор при зустрічі обрадував, що от-от повинен початися ремонт, хоча ні про кошторисну вартість, ні про проведений тендер повідомити нічого не зміг. Зустрівшись після цього з деякими односельцями та більш детально розпитавши про їхнє життя-буття, я вирішив зайнятися моніторингом місцевих проблем. Залишатися осторонь такої плачевної ситуації, яка склалася в моєму рідному селі, якось не в моїй натурі. З цією метою я зробив моніторинг діяльності місцевої влади і тих державних відділів, які знаходяться на території села. Я направив відповідні запити у відділ освіти, відділі охорони здоров’я, звернувся до місцевої газети «Верховина». Однак відповіді на мої запити не надавалися у відведений законом термін


- Ви надали запити від себе?


- Від голови громадської організації «Апологет», яким я є. Позаяк відповіді не надходили, довелося звертатися в районну прокуратуру, обласну прокуратуру. Одним словом, зайнятися вже звичною роботою, бомбардуючи установи і добиваючись та-ким чином абсолютно звичних для демократичного суспільства речей – проінформувати мене, як громадянина, про діяльність влади. Але коли таки почали надходити відповіді, то стало відомо про величезну кількість хворих. І це де, де ліс, свіже повітря, чиста вода... З чим це пов’язано? За минулий рік у селі померло 58 людей. Багато це чи мало, важко сказати, бо дані мені дали тільки за останні два роки, дані минулих років «засекретили» тим, що ніби помістили в архів. При цьому багато людей помирає не від старості, а від різного роду хвороб у працездатному віці. Відділ освіти відмовився надати інформацію.


- А які питання зацікавили по освіті?


- Мене цікавило, як забезпечена місцева школа. Окрім того, що місцеві чиновники не поспішали з письмовими відповідями, до мене почалися дзвінки. Для чого вам ця інформація? Хто ви такий? Чому не цікавитеся своїм Виноградовом? Був дзвінок з невідомого номера, і теж стали розпитувати: хто, чому і для чого. Коли я спитав, хто зі мною розмовляє, то мені відповіли, що прокурор Міжгірського району. Коли спитав, а чому номер таємний – повісили трубку. Я написав у міліцію відповідну заяву, в якій попросив з’ясувати номер, з якого мені телефонували, але міжгірська міліція виявилася безсилою визначити номер, про що мене по телефону і проінформувала. А мені чомусь здається, що турбував мене голова Міжгірської райдержадміністрації, скандально відомий Щур. У всякому разі, мені голос у слухавці був дуже схожий з Щуровим.


- А ви знайомі?


- Зустрічалися одного разу. У всякому разі, пророблена робота дала мені можливість побачити, як місцеві чиновники відносяться до суспільних проблем і як саме суспільство на них реагує. В кінці кінців була приготовлена відповідна записка, в якій йшлося і про безконтрольний вивіз лісу, і про зруйновані лісовозами місцеві дороги, і багато іншого. Я розіслав всім вісімнадцяти сільським депутатам дані, які зібрав, і попросив, щоб моніторинг діяльності влади на території села, проблеми села, висвітлені моніторингом, були розглянуті на одній із сесій. Згодом мені повідомили, що моя записка була розглянута і всі побажання були включені у план соціально-економічного розвитку села.


- Ви задоволений?


- Частково. Справа в тому, що у моїй записці також була висвітлена корупційна складова. Наприклад, щодо діяльності сільського голови. На останній сесії 2012 року голова вирішив призначити собі премію у трикратному розмірі. Також голова села призначив премії чотирьом працівникам апарату сільської ради. Преміювання відбулося з причин «бездоганної праці» голови і членів його колективу. Як згодом мені відповів на моє запитання у запиті - «бездоганна праця» - це коли тебе протягом року не притягали до відповідальності і не арештували. У запиті було також питання про те, скільки матеріальної допомоги із сільського бюджету було виділено мешканцям села, які в основному безробітні і входять в збіднілу категорію високогірних районів країни. Виявилося, що за весь рік було виділено 4 тис. грн., в основному на поховання. Собі ж виділив 1500 грн. і працівникам від 800 до 1200 грн. Але коли я направив запит у Міжгірське КРУ, то виявилося, що голова села сказав неправду. Є підозра, що, як я вже говорив, сума в трикратному розмірі, але оприлюднити її можна буде тільки за наслідками перевірки КРУ, яка зараз проходить у сільській раді Верхнього Студеного. КРУ вже вияснило, що у 2012 році без проведення тендеру сільська рада виділила 313 тис. грн. на ремонт адмінбудівлі сільської ради. Це при тому, що в селі гостро стоїть питання газифікації села.


Голова села вже притягнутий через ці порушення до адміністративної відповідальності.


Закінчення в наступній частині


важливе
2013-05-14
переглядів: 1120
джерело: Володимир Мочарник - редактор тижневика "ЧГ"

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(1):

2014-11-09 Правда
Шановний Федір Дмитровичу, 16 листопада ми робимо великий мітинг, біля Сільської-Ради на 14 годину,де буде опечатуватись кабінет Голови,ми Вас запрошуємо.

свіжі новини:
(верхній студений)

свіжі коментарі:
(верхній студений)

всі коментарі

найбільше читають:
(верхній студений)



© Сергій Росада 2013-2017, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.