.

Боротьба з вітряками в Карпатських горах


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

все закарпаття


Боротьба з вітряками в Карпатських горах


Кореспонденти Укрінформу побували у Воловці, де громада обговорила, як може вплинути на довкілля будівництво вітроелектростанцій на Боржавському хребті


Цими днями, 30 та 31 січня на Закарпатті — у смт. Воловець, селах Свалявського району — Березники, Тибава, Дусино та Неліпино, де за межами цих населених пунктів заплановане будівництво грандіозного проекту вітроелектростанцій на Боржавському хребті, проходять громадські слухання проекту оцінки впливу на довкілля (ОВД). Кореспонденти Укрінформу побували на слуханнях у Воловці — це запланований центр проекту, бо в цьому населеному пункті є електропідстанція, у яку “закачуватимуть” підземним кабелем електрику, вироблену в карпатських горах за допомогою гігантських — висотою до 200 метрів - вітряків.

Нагадаємо, скандал навколо цього амбітного проекту виник минулого року — акурат взимку. Галас першими здійняли дельтапланеристи, які раптом виявили на кадастровій карті, що на Боржаві, саме там, де вони зазвичай літають і проводять змагання, відвели земельні ділянки під величезні вітряки. Виявилося, що ще у 2017 році інвестор провів громадські слухання, отримав землі в оренду і розпочинає будівництво вітряків на найпопулярнішому в Карпатах туристичному хребті — Боржавському.


ЗІРКА З СЕЛФІ-ПАЛКОЮ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ

Ранок, дев'ята година. Під стінами селищної ради збираються місцеві й немісцеві: будуть слухання. Тут представники забудовника — фірми “Атлас Воловець Енерджи”, волівчани, їхні сусіди — жителі курортних селищ Пилипець, Подобовець, Ізки (на чиї села, а значить, і бізнес, вітряки кидають недобру тінь — у прямому й переносному значенні слова), а також дельтапланеристи, які з запуском ВЕС втрачають останній форпост для цього виду спорту в країні (Крим вони втратили ще п'ять років тому), екологи, гіди, науковці, депутати місцевих та обласних рівнів, активісти з інших міст (Ужгород, Львів, Київ, Вінниця)...

Реєструємося на слухання. Насамперед представники інвестора “протягують” до зали своїх: науковців, що робили звіт ОВД, місцевих жителів, які обома руками “за” проект ВЕС. Це переважно чоловіки середнього віку (молоді, примітно, серед них нема — зате молоді багато серед тих, хто не влазить у малу залу, вони стоять у коридорі, їм виносять колонку, аби могли все чути). Ще в холі воловецькі чоловіки кучкуються і, вигукуючи образи та непристойності на адресу не волівчан, хочуть пройти першими. “Ви за нас тут рішати не будете!” Чомусь, чоловіків найбільше дратують саме пилипчани (це селище-курорт, там із туризму живе майже кожен мешканець, у багатьох є не просто зелені садиби, а готелі й витяги). “Що ви сюди поприїжджали? Поставлять у Воловці вітряки, усі туристи у нас туй будут!” - кричить, червоніючи, дядько.

У залі доставляють стільці, в президії готуються розпочати слухання, а народу тим часом крутять промо-ролики на інтерактивному екрані: ВЕС у 3D- проекції на Боржавському хребті, цифри прибутків для місцевих, і гоп! — на екрані вигулькує Руслана. Відома борчиня за Карпати — усі ж пам'ятаємо її рейди з камерою на місця рубок у Карпатах, а тут Руслана з тою ж селфі-палкою агітує за вітряки в Карпатах. Вона робить селфі на фоні Овідіопольської ВЕС (зведеної, до речі, тими ж турками, які будуватимуть вітряки і на Боржаві), розказує, як це круто — відновлювальна енергетика, які молодці турки, що будують у нас тут вітряки.


Д-Є-Є-ЄВУШКА, ВИ МЕНІ ТУТ НЕ РОЗКАЗУЙТЕ!

Щоправда, Руслана не говорить волівчанам, що гроші від цих вітряків також ітимуть, в основному, туркам, ні слова й про те, що місцеві жителі також не надто користуватимуться цією суперовою “зеленою” електроенергією. Ці дорогі вітрові кіловати інвестор закачуватиме в єдину енергетичну систему України за вигідним (поки ще) для нього “зеленим” тарифом і отримуватиме за це свої мільйони. Звісно, щось із того капне і Воловцю, безперечно. Але чи варта шкурка вичинки: віддати свої гори за оце “щось”?

Прямо запитую про це чоловіка із середовища тих волівчан, хто обидвома руками “за”.

- Дєєєвушка, ви мені то не розказуйте! Вітряки тут будуть, і в нас від того буде багато вигоди, - каже мені Богдан Лехман, чоловік представляється бізнесменом, власником готелю у Воловці. - Ми отримуємо в бюджет селища 300 тисяч гривень у рік від інвестора, ми отримуємо 34 робочі місця (планується поставити 34 вітряки, за кожним потрібно доглядати) — а це 34 сім’ї, які мають стабільний дохід, плюс — робота на будівництві для місцевих, яке триватиме 5 років. Кожен рік будівництва — це один соцоб’єкт для селища, який зобов'язується зробити інвестор. А ще ми отримуємо дороги на полонину, ось це — головна запорука розвитку турбізнесу для місцевих. Ми масу народу вивозитимемо на полонини! У нас по суботах молодята будуть іти на полонину біля вітряків фоткатися! У мене вже купа заявок від моїх туристів, вони хочуть приїхати сюди, коли будуть вітряки. Знаю також трьох бізнесменів, які готові інвестувати у витяги у Воловці: це ж не треба вкладати в дорогу і протягувати електроенергію, за них це зроблять турки. Я вам говорю: з ВЕС туризм у Воловці отримає значний поштовх!


А ТЕПЕР — ПРО ГРОШІ...

Тим часом, Юрій Бахарєв із департаменту екології Закарпатської ОДА починає слухання. Пропонують порядок: виступ інвестора, виступи науковців, що писали ОВД, а далі - питання від громадськості. Починає говорити Святослав Жмуцький, представник інвестора.

Говорить про те, що ВЕС потужністю 120 мегават буде збудована на території Воловецького та Свалявського районів, наголошує, що інвестор не зачіпає Міжгірського району, який виступив проти вітряків на землях Боржавського хребта, що у межах Міжгірщини. Розповідає насамперед про соціальну відповідальність інвестора, про будівництво доріг, очищення полонин від сміття, створення нових робочих місць, орендну плату 1,5 млн грн на 4 сільські та 1 селищну раду, та навіть вклад у розвиток туризму Воловецького та Свалявського районів (Жмуцький наголошує на тому, що біля деяких вітряків будуть облаштовані оглядові майданчики, а вітропарк загалом призведе до розвитку промислового туризму в регіоні).

Мені хочеться зіронізувати, що Руслана точно першою прийде робити селфі, але я ґречно мовчу і слухаю далі.

Чую знову про соціальну відповідальність інвестора, який скорегував плани на вимоги місцевого населення — і замість запланованих 40 тут збудують лише 34 вітряки, 14 — на Воловеччині, 20 — на Свалявщині. “Від 6 вітряків, до яких були претензії жителів Міжгірського району та науковців, ми відмовилися”, - каже пан Святослав.

Далі — цифри. Отже, обіцяють платити за один вітряк у місцевий бюджет — 50 тис. грн на рік.

Жмуцький також уточнює, що займуть ці вітряки площу 30 га, під дороги піде ще тридцять. Ці землі інвестору надали на 25 років, саме такий період їх і експлуатуватимуть. Також обіцяє, що за час введення в експлуатацію проекту не буде зрубано жодного дерева.

Щодо цих солодких цифр виступає із зауваженням обласний депутат Андрій Шекета (той самий, що минулого року після скандалу навколо ВЕС створив тимчасову комісію з цього питання на рівні області).

- Поясніть, будь ласка, що отримують місцеві бюджети від вашого проекту? Ви робили заяви про 120 тис. євро для місцевих бюджетів, у звіті ОВД уже йдеться тільки про 50 тис. євро. То яка, зрештою, сума? І ще, у вас вказано як дохід місцевого бюджету ввізне мито на обладнання. Це обман, бо мито йде в державну казну, а не в місцеві бюджети, прошу наголосити.

Святослав Жмуцький уточнює, що два райони отримуватимуть від інвестора на рік 50 тис. євро від оренди землі під вітряки, плюс ПДФО, плюс у Воловці цього року інвестор вкладе 30 тис. євро у ремонт держархіву та кінотеатру.

- Ці зобов’язання десь юридично закріплені — бо я не бачив жодного такого документа? - питає Шекета.

- Ні, ще поки ні, - відповідає Жмуцький, - але вони закріплені у меморандумі, і ми їх дотримаємося.


ЦЕ ВСЬОГО П'ЯТЬ УБИТИХ ПТАХІВ НА РІК

Окремо зупиняється на ОВД, мовляв, уперше в історії країни такий великий, аж 1792 сторінки, зауважень до нього — ще 114 сторінок. Писали його науковці з провідних інститутів. Жмуцький називає в переліку Ужгородський нацуніверситет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, незалежних експертів зі Львова.

Тимур Бедернічек, кандидат сільськогосподарських наук зі спеціальності "Екологія", науковий співробітник Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, цікавиться, хто був замовником ОВД. Святослав Жмуцький відповів, що “Воловець Атлас Енерджи”.

- А хто оплачував роботу “незалежних експертів”?

- Вони також працювали на замовлення компанії.

- Тобто, - каже Бедернічек, - ми можемо вважати, що незалежні експерти працювали теж на ваше замовлення, то навіщо їх називати “незалежними”, вони зробили потрібні висновки на ваші гроші, - ця фраза науковця зриває сміх у залі.

Тим часом, Жмуцький каже, а згодом ці слова повторюють і науковці Степан Поп та Людвіг Потіш з УжНУ, що у звіті були виконані всі необхідні дослідження та дотримані всі вимоги.

- Відтак, вітряки не зачіпатимуть землі заповідного фонду, не створюватимуть негативного впливу на фауну (тварини у лісі, а вітряки — на полонині), немає також негативного впливу на птахів і кажанів. Він, як дослідили науковці, що робили звіт, буде мінімальний, - каже Святослав Жмуцький.

Згодом орнітолог Петро Горов, який проводив дослідження впливу вітряків на перелітних птахів і дав фаховий висновок, що негативного впливу вітряки на птахів на Боржаві не чинитимуть, сказав сакраментальну фразу про 5 убитих птахів на рік. З його слів, саме такий потенційний вплив ВЕС на Боржаві на перелітних птахів (через цей хребет пролягає їхній маршрут весною і восени). То чи варто, мовляв, відмовлятися від проекту через п'ять убитих птахів? Також під час подальшої дискусії прозвучить від одного з її учасників, що жителі Овідіопольського району, де також стоять турецькі вітряки, після введення в експлуатацію ВЕС, інвестору взагалі дуже вдячні, бо птахи тепер не літають над їхніми полями і не псують урожаю.

А КУДИ ЗЕМЛЮ ПОДІНУТЬ? А ЩО З ВОДОЮ БУДЕ?

Як переконують розробники ОВД, не матиме ВЕС негативного впливу і на людей. Зі слів Жмуцького, вітряки стоятимуть далеко від населених пунктів, небезпечна зона в період зледеніння визначена як 272 метри, найближчий до людської будівлі вітряк стоятиме за 2,2 км.

Цікаве зауваження щодо цього зробила Юлія Бурлаченко, кандидат фізико-математичних наук. Дівчина завважила, що оті 272 метри безпечної віддалі від вітряка в зимовий (коли із зледенілої лопасті може відвалитися шматок і травмувати людину, яка проходить поряд) період насправді вирахувані неправильно — ця відстань складає мінімум 300 метрів.

- Скажіть мені, де на хребті є місце, аби обійти ці ділянки на безпечному радіусі в 300 метрів, хай навіть у 272, як написано в ОВД? Це місце таким чином стає автоматично непрохідним у зимовий період, тут не можна буде говорити про фрірайд, бо це — пряма загроза життю людини, - сказала науковець.

Були питання у людей і щодо ґрунтових вод — чи не зачепить їх риття котлованів під 200- метрові вітряки? Ні, не зачепить, кажуть представники інвестора. Жодних загроз зникнення води нема.

Цікавило також жителів, куди піде ота земля, та порода, яку вириють під котловани. Адже якщо її викинуть на чорничники, то перший же великий дощ змиє її, і вона селевим потоком стече вниз, у Воловець. Ні, жодних селевих потоків не буде, каже забудовник. Щоправда, куди подінуть ту породу, так і не відповів.


ЦЕЙ ЗВІТ — СПРОБА БУДЬ-ЩО ДОВЕСТИ НЕОБХІДНІСТЬ ПРОЕКТУ

Загалом, як прокоментувала згодом Укрінформу звіт ОВД проекту вітряків на Боржаві закарпатська еколог Оксана Станкевич-Волосянчук, до звіту в екологів є чимало претензій.

- Звіт майже на 1800 сторінок — це не нормально. Такий роздутий розмір - не через його якість, а через численні повтори одних і тих же абзаців чи навіть розділів у тексті по кілька разів. Звіт складається зі шматків розрізнених матеріалів, які, вочевидь, готували різні люди. Часто інформація у цих шматках є неузгодженою: в одній частині звіту написано, що оскільки вітроустановки будуть встановлювати на полонині, то усі об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), які нижче полонини, зокрема і річки (наприклад, загальнозоологічний заказник державного значення "Потік Оса") у жодному разі не будуть зазнавати впливів від земляних робіт важкою технікою. В іншій частині звіту автор визнає, що усі річки басейну Латориці та Боржави, які беруть свій початок саме на полонині, будуть зазнавати впливу від діяльності на полонині.

Деякі розділи автори писали не для Боржави, а просто копіювали з інших звітів, які їм раніше доводилось писати. Так у звіт потрапила Сколівська ВЕС та норкова ферма. Це свідчить про те, що люди, які підписали цей звіт, а це до десяти осіб, навіть не читали його, інакше б виявили такі ляпи.

У звіті не враховано факт, що полонина Боржава є об’єктом Смарагдової мережі (UA № 0000263), створеної на виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Ця Конвенція ратифікована ВРУ, отже є частиною вітчизняного законодавства. Відсутність спеціального закону, який би регулював господарську діяльність у межах об’єкта Смарагдової мережі, не є причиною ігнорувати цю природоохоронну територію європейського значення. Також в описі усіх територій та об'єктів ПЗФ, які з усіх боків оточують полонину Боржаву, проігноровано старовікові ліси та праліси, розташовані на території верхньої межі лісу вздовж усього хребта, окрім його північної частини. Частина цих лісів уже отримала статус пам’ятки природи місцевого значення – це заповідне урочище «Березниківські праліси» на площі 385,5 га та заповідне урочище «Боржавські праліси» - на 853,5 га.

Також у звіті проігноровано факт, що згідно зі Схемою планування території Закарпатської області (Схема комплексної оцінки території. Природно-ресурсний потенціал) полонина Боржава віднесена до проектної території екомережі, через цю полонину проходить екокоридор, і там бере початок великий гідрологічний екокоридор – р. Боржава. Як на них вплине будівництво та діяльність ВЕС – у звіті жодного слова.

Ну, і щодо орнітологічних досліджень: до їхньої організації та виконання багато запитань. Наприклад, у міграційний період, зокрема в осінній, який є особливо важливим у випадку з полониною Боржавою, дослідники провели спостереження на своїх пунктах всього 2 дні у вересні та 2 дні у жовтні. Звісно, вони не побачили і 20 % того, що побачили орнітологи, які пробули на полонині Боржава, обліковуючи птахів під час осінньої міграції, з другої половини вересня до першої декади листопада. За даними закарпатського орнітолога Леоніда Покритюка саме у жовтні проходили найпотужніші хвилі міграцій журавля сірого - по кілька тисяч у день. Птахи летіли якраз на висоті до 200 м і вище. Це саме та висота, на якій вони потрапляють під лопасті вітроустановок. Окрім журавля сірого, який є червонокнижним видом, через Боржаву мігрують лелека білий, нечисленні зграї або поодинокі хижі птахи, серед яких також є червонокнижники: скопа, лунь польовий, сокіл сапсан.

Тож висновок фахівців ГО "Лагуна" з Мелітополя про те, що вітряки не завдадуть шкоди мігруючим птахам, вважаю необґрунтованим через те, що вони володіли недостатнім масивом даних про орнітофауну, яка мігрує, про вплив погодних умов на міграцію. Такі висновки в умовах гір можна зробити лише після кількох років тривалих спостережень, а не після дводенних виходів на пункти спостережень.


На слуханнях кандидат фізико-математичних наук Юлія Бурлаченко дуже фахово і чітко показала, що заходи, які пропонуються інвесторами проти обмерзання, є ефективними лише для того, щоб вітряки продовжували працювати й генерувати електроенергію. Але ці заходи ніяк не убезпечують людей від розльоту льодяних часток. Радіус такого розльоту може сягати більше 300 м, тобто, ходити на Боржаву взимку буде небезпечно.

Ну, й останнє — дивлячись на гострий вузький хребет Боржави, я розумію, що для встановлення там вітроустановок висотою 140 м потрібно зрізати і розрівняти весь хребет. Інакше я не уявляю собі, як можна вирити котлован для облаштування бетонних майданчиків під вітряки, а ще там мають роз'їхатись важка техніка з елементами вітроустановок і кран... На ці питання у звіті я відповіді так і не знайшла. На громадських слуханнях на подібне запитання ні автори звіту, ні представники інвестора також не відповіли, - каже еколог.

- Мені не подобається сам принцип виконання таких ОВД у нашій країні, - каже Оксана Станкевич-Волосянчук. - У країнах ЄС дослідники мають завдання виявити будь-які можливі негативні впливи на довкілля: ґрунти, водотоки, флору, фауну, оселища, екосистеми тощо, оцінити все це й або рекомендувати інвестору відмовитись від проекту, або запропонувати адекватні заходи з мінімізації впливів. Так працюють науковці, так працює відповідальний бізнес. А в нас науковці мають задачу обґрунтувати необхідність впровадження проекту за будь-яку ціну. Негативні впливи на довкілля воліють не бачити, а якщо вони очевидні, то намагаються всіх переконати, що то не біда, лише 5 птахів на рік. Тому в нас така ситуація, коли висновки одних експертів протиставляються висновкам інших. Це ситуація патова...


НЕ ПОСПІШАЄМО З ВИСНОВКАМИ КОМІСІЇ, АБИ МАТИ ЗМОГУ КОНТРОЛЮВАТИ ЗАБУДОВНИКА

Андрій Шекета, депутат Закарпатської обласної ради, який торік ініціював тимчасову комісію з вивчення питання будівництва ВЕС на Боржавському хребті, каже, що комісія за майже рік діяльності була важелем впливу на забудовника. Саме увага громадськості змусили інвестора піти на процедуру ОВД і затримати будівництво, саме це змусило відмовитися від будівництва шести вітряків на спірних ділянках.

- Комісія була створена за моєю ініціативою, по суті, як реакція на інформаційний ґвалт навколо цього проекту. Мене як представника Міжгірщини в облраді зачепила позиція, у якій через цей проект опинилися жителі Пилипця, Подобовця, Ізків, які живуть із туризму, побудували свій бізнес на гроші із заробітків. Ми як депутати мали стати над процесом, з’ясувати усі спірні питання. Піднявши ці проблеми на такому рівні, я отримав можливість бувати на зустрічах забудовника з громадою, з активістами. Власне, те, що інвестор відступив із Міжгірського боку, і було одним із наслідків нашої роботи, а також те, що інвестор пішов на ОВД. Це затримало будівництво, але вони пройшли процедуру. Також важливо те, що підземний кабель вони прокладатимуть методом горизонтального буріння, а не за допомогою траншей, що призвело б до ерозії ґрунту. У нас досі багато питань — зокрема, щодо соціальної відповідальності та прибутків місцевого бюджету від ВЕС. Там фактично буде дохід від ПДФО та орендна плата. Це небагато. Але, загалом, важко виміряти економічні та екологічні ризики. Така річ, як сплюндрований хребет — як її оцінити? Чи 100 тис. євро на рік у бюджети Воловецького та Свалявського районів добра ціна?


Цифри, які записані в ОВД проекті, дуже “середньопотолкові”, вся бухгалтерія проекту - на 36 сторінках. Вони пишуть гривні, а поряд ставлять значок євро, записують у місцеві доходи з ввізного мита — а це, насправді, заплатять у держбюджет. Тобто, грубо кажучи, від цього проекту кожен волівчанин отримає 50 гривень на рік. Звісно, якщо порахувати за 25 років цифра буде більшою!

Також у нас є питання, чому всі ці соціальні зобов'язання не підтверджені жодним документом.

Тому власне ми наразі не спішимо робити висновки комісії, бо після висновків вона має припинити існування. Ми й далі контролюватимемо забудовника, будівництво розпочнеться цього року і триватиме ще кілька наступних. Це довгий період. І потрібен контроль.

ЯКЩО ЗАТВЕРДЯТЬ ЗВІТ ІЗ СУПЕРЕЧНОСТЯМИ, АКТИВІСТИ ОБІЦЯЮТЬ СУДИТИСЯ

Що ж робитимуть далі активісти? Тимур Бедернічек каже, що попереду наступні громадські слухання (ще у трьох населених пунктах) і подання письмових зауважень до звіту з ОВД.

- Далі – виконавці цього звіту мають врахувати чи не врахувати ці зауваження і кінцевий документ надходить на розгляд у Департамент екології та природних ресурсів ЗОДА або до Мінприроди, якщо буде офіційно визнано транскордонний вплив на довкілля. Ну, а що далі, яке рішення приймуть наші чиновники щодо цього звіту? Це й визначатиме подальшу стратегію дій. Якщо буде схвалено звіт із купою ляпів і суперечностей, звісно, ми його оскаржуватимемо у суді, - каже він.

Андрій Когут, спортсмен, дельтапланерист, який із самого початку виступає проти проекту, зі свого боку пояснює, що не збирається здаватися.

- Рішення боротися проти ВЕС ми прийняли ще рік тому. Закон про ОВД передбачає оскарження документа, для цього ми протягом року фахово збирали докази по тексту самого ОВД, паралельно орнітологи проводили дослідження на Боржаві, інші науковці виявляли оселища червонокнижних рослин і тварин на місці будівництва. Вся ця база є — ми готові до бою в суді. Так, у нас судді бояться братися за такі справі, але ми боротимемося. Інвесторів піджимають строки, у нас є інформація, що вони уже почали прокладання кабелі від підстанції у Воловці, а це — порушення, вони не мають права робити цього зараз. Але у них горять дедлайни, перший вітряк вони повинні підключити до грудня 2019 року, аби влитися в систему, побачити, як це працює. На кону - прибутки від зеленого тарифу.

Відповідальність за проект на цій стадії — на департаменті екології Закарпатської ОДА.

Але і чиновники, і забудовник можуть бути певні, що ми з них не зліземо. І можливо, це буде перший прецедент у країні, коли громадськість таки відстоїть своє перед великим бізнесом.


Святослав ЖмуцькийБоротьба з вітряками в Карпатських горах

Андрій ШекетаБоротьба з вітряками в Карпатських горах

Боротьба з вітряками в Карпатських горах

Степан Поп

Андрій Когут

Андрій Когут
2019-02-03
переглядів: 1698
джерело: Тетяна Когутич, Ужгород-Воловець Фото Сергія Гудака

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(10):

2019-02-07 Робі Мугабе
Які в бога вітряки. Вітряки то 21 сторіччя. А в нас приблизно 10-14, коли знищували тих, які говорили правду і прагнули змінити світ до кращого. Але торквемади завжди були і будуть проти галілеїв

2019-02-07 Віруючому
Треба голосувати за Юлю Тимошенко, вона зробила Контрактну Армію, і підняла виплати при народженні дитини, і ще много хотіла зробити ай Янукович підставив її і посадив я за Юлю Тимошенко

2019-02-07 Віруючий
Перш за все хочу сильно похвалити Міжгіря і її керівників, що відстояли правильну позицію. Ні вітрякам!!!!!!!! За них можна й голосувати в подальшому. Хай рівняються на них Волівець і Свалява. По друге - люди, слава Богу, почали прозрівати. Які вітряки??????! Місцеві хапуги чим швидше хочуть гроші в карман...

2019-02-05 Сон
Пак йшов я фатів до тебе тившина нико не гавняє...Чувю стогін кось гавняє когось і я фатів дав завдню смовтав я удочку кльова небувде...

2019-02-05 (((Зороо)))
Приймаються коменти ура все буде добре і в тебе і в нас ТОЧКА ЗОРУ(((ЗОРОО)))

2019-02-05 Точка зору
На фіга нам вітряки? Обисьме були похожі на Голландію чи Німеччину? ліпше най джипери перемісять полонину то май нормально. ДИКАРОТА АФРИКАНСЬКА

2019-02-05 Приймає чому??
СОН Я БАЧИВ ТЕБЕ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТИ СЕКСОВАЛА СТОГІН Я ЧУВ ТВІЙ ДАЛЕКО ЗА ГОРАМИ!!

2019-02-04 1
Для чого публікувати статтю, якщо сайт не приймає коментарів. Ганьба!

2019-02-04 Віруючий
Чому сайт не приймає коментарів?

2019-02-03 мороз грядиль таиншиВорон ти алкоголик
ОТИЦЬ МАНДЗЮК УСЮДИ ПИСОК ЗАБЕ КУДИ ЛИШ НЕ ТРЕБА ВИН НЕМАЕ ИНШОИ РОБОТИ

свіжі новини:
(закарпаття)

свіжі коментарі:
(закарпаття)

всі коментарі

найбільше читають:
(закарпаття)



© Сергій Росада 2013-2019, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.