міжгірський район(всі новини) карта сайтуНе завидуй багатому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові — Він все те наймає. Не завидуй могучому, Бо той заставляє. Не завидуй і славному: Славний добре знає, Що не його люди люблять, А ту тяжку славу, Що він тяжкими сльозами Вилив на забаву. Не завидуй же нікому, Дивись кругом себе: Нема раю на всій землі, Та нема й на небі. |
село вучковеНа Міжгірщині серед чудової карпатської природи на висоті 359 метрів розмістилося с. Вучкове. Якщо споглядати з тутешніх вершин на село, то воно наче втиснуте поміж гірських хребтів. Перші згадки про Вучкове датуються ще далеким 1548 роком, коли тут було тільки декілька десятків хат. Сьогодні ж це повноцінне гірське село з 9-річною та початковою школами, клубом із залом на 140 місць, бібліотекою й кількома магазинами. Серед цікавих особливостей Вучкового пам’ятник бджолі, мінеральне джерело, гейзер та найдовший у Міжгірському районі міст (91,3 м). Пам’ятник бджолі було встановлено у 2006 році на території пасічницького господарства, майже в самому центрі села. Присвячується він чотирьом ученим, які займалися в цій місцевості вивченням знаменитої бджоли-карпатки, що вирізняється високим імунітетом, продуктивністю та працездатністю. Єдиний в Україні гейзер, котрий декілька разів на день б’є потужним струменем води, розміщений в урочищі Петровець. За часів Союзу тут збудували туристичну базу для працівників металургійного заводу, але так і не здали в експлуатацію. Зараз мало що залишилося від цього туристичного осередку. Переважна більшість мешканців Вучкового займається сільським господарством. Це доволі важка справа в цій місцевості, оскільки зовсім мала частина земельних угідь є рівнинною, в основному переважає гірський рельєф. Пасовища та землі під сіно розміщені далеко в горах на так званих полонинах. Щоб скосити траву, потрібно пройти декілька кілометрів під гору й назад. А ще ж треба її висушити та привезти додому. Роботи як такої в селі просто немає, отож вучківчани змушені шукати інші варіанти заробітку. Як розповідає Юрій, місцевий мешканець, за Союзу були робочі місця, колгосп, деревообробна промисловість, тільки бери та працюй, а тепер з цим біда. Дехто з жителів села трудиться на державній роботі в районному центрі, здебільшого в лікарнях та районній раді, але це одиниці. В присілку Завирище функціонує пилорама, на якій працює 5 чоловік, звісно, заробіток невеликий, але хоч якась копійка. Повнолітніх осіб чоловічої статті в селі майже не залишилося. Всі повиїжджали за кордон на заробітки, переважно в Росію. Там, у далекій непривітній місцині, хто ліс валить, а хто на будівництві гне спину. Інші ж мешканці, в тому числі діти шкільного віку, збирають яфини, гриби, ожину, яку здають оптовикам. Як каже Юрій, вучківчани з раннього віку починають розуміти: аби щось мати, потрібно працювати. Тож, допомагаючи батькам, отримують свої перші зароблені гроші. От до прикладу, сусідський Іван, 13-річний хлопчина, за сезон мав 2000 грн. Кілька років тому можна було непогано заробляти на незаконній вирубці лісу, але нині з цим суворо – шалені штрафи та посилений контроль з боку лісового господарства. Незважаючи на чудову карпатську природу, туристична сфера тут майже не розвинута, оскільки немає цікавих туристичних об’єктів. Юрій натякнув, що один бізнесмен виявив інтерес до місцини Петровець, зокрема до будівництва турбази. Але це тільки плани. Дехто з мешканців Вучкового займається вівчарством, переважно це нащадки колишніх вівчарів. Як каже Юрій, цю справу потрібно любити й мати в душі, оскільки робота важка та небезпечна. Всяке може трапитися в горах. 2014-06-02 переглядів: 3730 джерело: Богдан КУЛЬЧИЦЬКИЙ ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):коментарі(12): 2018-01-18 панночка 2017-09-26 !!!!! 2017-09-22 медовик-бджоляр 2017-08-13 Головиха 2017-08-12 . 2017-08-12 Бжолярі 2016-10-22 Головиха 2016-08-03 Правда 2016-08-03 група підтримки 2014-06-24 до Землячки 2014-06-24 До селищної ради 2014-06-24 Шекеті |
свіжі новини: | |||||||||||||||||||||||