.

«ТУРИСТ – НЕ ЛОХ». Неякісні продукти псують імідж


міжгірський район
(всі новини)

карта сайту



Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.



Hosting Ukraine

село синевирська поляна


«ТУРИСТ – НЕ ЛОХ». Неякісні продукти псують імідж

«Якість та безпека туристичних продуктів» – таку актуальну тему порушили в Ужгородському прес-клубі. З журналістами зустрілися туризмознавці Сергій Прокоп, Максим Адаменко, Федір Шандор і Олександр Шершун. За їхньою інформацією, наразі найбільш проблемні зони в цьому плані – території озера Синевир, водоспаду Шипіт на Міжгірщині, автодорога з Мукачева на Львів.

Екскурсовод С. Прокоп зазначає: «Зараз є дуже багато продукції, яку виготовляють місцеві жителі й реалізовують на туристичних локаціях. Про це потрібно було говорити давно. Колесо закрутилося зі статті Тетяни Когутич на сайті інформагентства, де йшлося про різнокольоровий мед, що пропонують гостям краю. Але мене більше турбує продаж вина, яке асоціюється із Закарпаттям. У нас є багато різних неякісних його видів – малинове, ожинове… Таких напоїв вживають багато, і якщо вони сумнівні – можуть зашкодити здоров’ю».

«Ми добре знаємо, що продають на трасах. Екскурсоводи, які працюють із групами, безпосередньо з цим стикаються. Є й негативні наслідки у вигляді отруєнь. Озвучуємо цю проблему, значить, ситуація дійшла до критичної точки», – додав голова Регіональної турорганізації Закарпаття Ф. Шандор. На це мали би звернути увагу й правоохоронці. Щодо плодових вин зазначив: «У вартості кілограма винограду й полуниці чи малини є різниця. Уявіть собі, скільки треба вичавити малини, аби зробити вино. Літр такого мав би коштувати від 800 гривень. А його реалізують дешевше, ніж виноградне».

«У гірських районах поширений міф, що карпатська порода бджіл може виробити майже будь-що: кольорові меди, наприклад. Відтак людей дурять, продаючи цукор із барвниками. Це не отрута, але й не мед. І рано чи пізно воно зіграє з нами поганий жарт, бо рекламуємо Закарпаття, а турист каже: «Знаю я то ваше вино, пив», – застерігає Ф. Шандор. Він вказує й на проблеми з неякісним сиром, який продається на різних фестивалях. Палинку теж масово підробляють. Найнеприємніше, коли наливають дегустувати одне, а продають інше. Були й отруєння: «Водії фур писали мені на «електронку», бо бачили, що працюю у сфері туризму. Зупинялися на Закарпатті, купували продукти й потрапляли до лікарні – але не тут, а вже в Херсонській та Одеській областях», – каже.
«У рік стається близько 100 проблемних випадків, пов’язаних із нашими продуктами. Найбільше скарг – щодо мукачівської траси й Синевира. Нацпарк – державний об’єкт, і за те, що там продається, хтось має нести відповідальність.

О. Шершун пояснює: «Ми не проти локальної торгівлі на цих об’єктах, але є момент безпеки. І це не зовсім справа екскурсоводів – дивитися за тим, чи є ліцензія і чи хороша продукція. Та ми змушені це робити, бо перші вислуховуємо претензії від приїжджих. Для нас принципово важливо, що турист – не лох. Він має отримати якісні послуги й хотіти повернутися на Закарпаття. Якщо будуть проблеми – людям набагато простіше переключитися на Буковину, Кам’янець-Подільський, Львів. Із Міжгірщини й Воловеччини, наприклад, поїдуть на сусідні Тячівщину чи Рахівщину. Тобто виходить, що ми самі пиляємо гілку, на якій сидимо».

«Туристи – це, фактично, партнери, які везуть сюди гроші. Тому маємо створити умови, щоби вони не жалкували про це. Зараз, якщо змоделювати ситуацію, як вони сюди потрапляють, то це квест із отримання квитків на поїзд і подолання інших перепон, аби побачити природні та історичні об’єкти краю. Туристи мають певні очікування. На Синевир їдуть, щоб побачити красу озера й подихати чистим повітрям. Але зараз там загазованість гірша, ніж у місті. З водоспадом Шипіт – та ж ситуація», – наголошує М. Адаменко.

Де вихід із ситуації? Ф. Шандор зазначає: «Треба просто дотримуватися правил. Що роблять автомобілі в заповідниках? Що з паркінгами? Не треба розмов про київських прокурорів-власників. Вони, напевно, і не знають, що тут у них власні паркінги. Це все робиться місцевими». О. Шершун підсумував: «Сподіваємося, що це не буде просто монолог спеціалістів у сфері туризму. Ми хочемо виїхати на Синевир і спокійно поговорити з усіма зацікавленими сторонами, вислухати зауваження, пропозиції. Бо якщо справа так піде й далі, ми перетворимося на регіон дуже дешевого туризму, де все недорого, але погано. А ті, хто собі може дозволити більше й краще, зупинятимуться в елітних готелях. І від цього втратять і бабусі, й перевізники, й екскурсоводи, й великі виробники».

На зустрічі була й начальниця управління туризму та курортів департаменту економрозвитку та торгівлі Любов Когут. Вона зазначила, що про проблему вже доповіли голові ОДА, збираються створити робочу групу з вивчення ситуації, що склалася.



2019-07-27
переглядів: 850
джерело: Марта ЗАГАТЯНСЬКА

додати коментар (тільки українською мовою.):

автор:
коментар:

коментарі(2):

2019-07-28 ярема і в
по клоуне шандоре мало тобі хабарів у своєму профтехучилищу а ще хочеш брати і в нас ти уроде займися своєю справою а не лізь до дас по болучих по писляку

2019-07-28 Красної днини...мед
Тільки теплого СОНЕЧКА)

свіжі новини:
(синевирська поляна)

свіжі коментарі:
(синевирська поляна)

всі коментарі

найбільше читають:
(синевирська поляна)



© Сергій Росада 2013-2019, email: ser.rosada@ukr.net Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Адміністрація може не поділяти думку авторів. Адміністрація залишає за собою право редагувати надані матеріали. У разі копіювання матеріалів гіперпосилання на «Міжгірський портал» обов’язкове.