міжгірський район (всі новини)карта сайту
Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному:
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.
Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе:
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.
|
село синевир
КАЖЕ ОСТАННІЙ БОКОРАШ ІВАН МОКРЯНИН
Відійшла в минуле давня справа бокорошів. Вже понад 60 років у Карпатах не сплавляють деревину річками. Важкий і ризикований труд горян замінила потужна техніка. Втім інтерес до тепер уже екзотичної професії не вщухає. Тож не дивно, що у планах – відбудова музею лісу і сплаву на Чорній ріці.
Як насправді проходив сплав деревини, невдовзі зможемо дізнатися лише з музейних експозицій, книжок чи фільмів. Та є ще серед живих справжній бокораш – Іван Мокрянин (на фото) з Синевира. Зараз йому 87. Бокори почав сплавляти з 17 років. «Небезпечна то була робота, але весела, – констатує Іван Ілліч, пригадуючи молоді роки. – Я ніколи не боявся води. А вона під час сплаву нерідко хлине аж за шию».
Сплав – непростий процес. Спочатку заготовляли деревину, ризами (жолоби для спуску колод із лісосіки до водозбірника) доправляли в портош (місце, де її сортували й зберігали протягом зими), а потім формували бокор. Перед тим ручними свердлами робили наскрізні отвори в колодах, виготовляли гужовки (спеціально висушені гілки ліщини спочатку парили в гарячій воді, потім закручували, ліщина ставала твердішою, і утворювалася гужва). Ними скріплювали колоди в плотах, витісували весла-опальчини.
Іван Мокрянин розповідає, що з Чорної ріки, разом ще з трьома своїми колегами, сплавляв бокори до Колочави, а там їх змінювали інші плотогони. Так деревина потрапляла на південь Закарпаття. Найскладнішою ділянкою був відрізок Чорна ріка – Колочава. «Не один бокораш загинув між хвилями холодної гірської річки, – каже. – Були два смертельно небезпечні місця: під флудером і в урочищі Гуки. Коли пройшов їх, на душі ставало спокійніше».
Бокораськими селами були Синевирська Поляна й Синевир. Зараз Іван Мокрянин чи не єдиний живий бокораш, який, хоч і в роках, але пам’ятає ті часи й ділиться спогадами.
2018-04-22 1481 Юрій БАБІЧИН
ДОДАТИ КОМЕНТАР (тільки українською мовою.):
коментарі(0):
|
свіжі новини:
(синевир)
свіжі коментарі:
(синевир)
найбільше читають:
(синевир)
|